ЗДИВОВАНІ КВІТИ

Сю ніч зорі чомусь колючі,

як налякані їжачки.

Сю ніч сойка кричала в кручі,

сю ніч ворон сказав: «Апчхи!».

 

Сю ніч квітка питала квітку: —

Що ж це робиться, поясни?

Тільки вчора було ще влітку,

а сьогодні вже восени!

 

Тема: поетична розповідь про зміни в природі.

Головна думка: замилування мінливістю природи.

Мета: уславлення гармонії в природі.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: пейзажна.

 

Художні засоби

Епітети: «зорі колючі».

Уособлення: «квітка питала квітку».

Персоніфікація: «сойка кричала», «ворон сказав».

Порівняння: «зорі…колючі, як налякані їжачки».

Анафора (єдинопочаток): «Сю ніч…».

Протиставлення (антитеза): «Тільки вчора було ще влітку, а сьогодні вже восени!».

Риторичний оклик: «Тільки вчора було ще влітку, а сьогодні вже восени!».

Риторичне запитання: «Сю ніч квітка питала квітку: — Що  ж це робиться, поясни?».

Звукопис: «Апчхи».

Асонанс (звук [і]): «Сю ніч квітка питала квітку».

 

Кількість строф: дві.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: двостопний анапест.

сю

ніч

зо

рі

чо

мусь

ко

лю

чі

як

на

ля

ка

ні

ї

жа

чки

 

сю

ніч

сой

ка

кри

ча

ла

в кру

чі

сю

ніч

во

рон

ска

зав

а

пчхи

 

/UU_/UU_/_U

/UU_/UU_/_

/UU_/UU_/_U

/UU_/UU_/_

 

Римування: перехресне (АБАБ).

Рими: колючі – кручі, їжачки – апчхи, квітку – влітку, поясни – восени.

 

Відчуття: крик з кручі, краса.

Почуття: здивування, сум.