ОСІННІЙ ДЕНЬ, ОСІННІЙ ДЕНЬ, ОСІННІЙ!
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна1 осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! - та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче коник серед трав - нема мелодій.
1. Осанна - уславлення когось, чогось; слава, хвала.
Тема: оспівування осені, як сумної пори.
Головна думка: «усякому літові кінець, а осені початок».
Художні засоби.
Епітети: осінній синій день.
Уособлення: айстри горілиць зайшлися болем; килим летить над полем, плаче коник.
Метафора: килим, витканий із птиць; злодій літо вкарав.
Повтори: «осінній день», «синій день», «осанна», «осінь», «багдадський злодій».
Асонанс (звук [о] - туга): «Осанна1 осені, о сум! Осанна».
Алітерація (звуки [с], [н]): «Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій!».
Риторичні оклики: «Осінній день, осінній день, осінній!», «О синій день, о синій день, о синій!», «Осанна1 осені, о сум!».
Кількість строф: дві.
Рими: осінній – синій, осанна – сама, болем – полем, злодій – мелодій.