Загрузка...

ЕТЮД1 ПРО ХЛІБ

Яйце розіб'є, білком помаже,

на дерев'яну лопату – та в піч,

і тріскотітиме іскрами сажа2 – 

мініатюрна зоряна ніч.

 

На хмелі замішаний, видме груди, 

зарум'янілий, круглий на вид. 

Скоринка засмалена жаром буде, 

аж розіграється апетит.

 

В підсохлому тісті кленова лопата 

вийме з черені3, де пікся в теплі, –   

і зачарується білена4 хата 

з сонця пахучого на столі.

 

1. Етюд – невеликий твір, присвячений якому-небудь питанню.

2. Сажа – чорна порошкова маса, кіптява.

3. Черінь - дно печі, де горять дрова, місце в печі для випікання хліба та варіння страв.

4. Білена - хата біла, чиста; покрита розчином крейди, вапна.

 

 

Тема: поетична розповідь ліричного героя про випічку хліба дбайливими руками господині. 

Головна думка: де є хліб, там є життя, де є життя, там є надія.

 

Художні засоби.

Епітети: мініатюрна зоряна ніч, сонця пахучого, кленова лопата.

Уособлення: хліб «видме груди, зарум’янілий, круглий на вид»«розіграється апетит»«зачарується ... хата»«лопата вийме»

Метафора: «скоринка засмалена жаром буде», «з сонця пахучого на столі».

Порівняння: «піч, і тріскотітиме іскрами сажа – мініатюрна зоряна ніч».

 

Кількість строф: три.

Рими: помаже – сажа, піч – ніч, груди – буде, вид – апетит, лопата – хата, теплі – столі.  

 

     Здавна хліб робили круглим, прирівнюючи його до життєдайного сонця («круглий на вид», «з сонця пахучого на столі»), до випікання хліба прибирали світлицю («зачарується білена хата»), замішували для пухкості на дріжджах або хмелі («На хмелі замішаний, видме груди»).

  

Загрузка...