На мою думку, дівчинка проявляла жваву цікавість до гарного пейзажу, що її оточував.

    По-перше, характеризуючи дівчинку, автор указує її цікавість до всього, бо усе для неї дивина, відкриття. По-друге, юна особа залюбки вибирає місце для короткочасної зупинки серед природи. По-третє, шукаючи стручки в рунах гороху, вона весело блукала та мокла від вранішньої роси. Цікавилась синіми зірочками  волошок серед зелених сходів зернових. Прислухалась до голосу перепілки, намагалась підкрастись тихенько, щоб побачити жартівливу пташку.

   Дівчинка жваво цікавилась життям довкілля. 

План.

1. Їдемо у Канів.

2. Цікава юна особа обирає зупинку.

3. «Всюди ж така краса!».

4. Дівча шукає стручки гороху.

5. Синя зірочка серед зеленого лану.

6. Вистежуємо жартівницю перепілку. 

7. Солов’їна сторожа біля музею.

Як можна зрозуміти речення «Солов’їна сторожа в наш час, мабуть, найнадійніша»?

  У народній творчості соловей завжди був символом співучої України. 

  У дійсності соловей – маленька сіра непоказна пташка, але найкращий співець. Вона в'є гнізда далеко в гущавині, ховається від людей. Коли пташка звила гніздо в кроні троянди біля музею та висиджувала там пташенят, це говорить про те, що рідкісні відвідувачі музею чемно поводились, щоб не сполохати солов'їв. 

   Пташка, немов би охороняла та закликала таких відвідувачів до музею.