Тема: захоплююча розповідь про урок чесності одного другокласника для своїх приятелів.
Головна думка: навчись відповідати за свої вчинки.
План.
1. Пекучий біль від підступної сніжки.
2. Зіпсований костюм Снігурочки.
3. Щупленький другокласник не зумів втекти.
4. Троє за парканом сміються.
5. П’ятикласниця допитується про сніжку.
6. Дівчині стає жаль хлопця.
7. Хлопець повертається до приятелів.
8. Знову підступна сніжка з-за паркану.
9. Другокласник іде до дівчини.
10. Троє за парканом мовчать.
11. Дівчинка залишає майданчик.
12. Другокласник іде від приятелів.
13. Ні звуку від тих трьох за парканом.
Цитатна характеристика п’ятикласниці.
|
Терпляча |
«Раптом щось сильно вдарило в потилицю, і за комір пекучими іскрами посипалися сніжинки» |
|
Працьовита, старанна |
«Сама собі костюм пошила – Снігуроньки». «Подружки заздрили - такий вдалий вийшов!». |
|
Зважує свої можливості |
«Доганяти їх - годі й думати. Зараз вони перелізуть через паркан і - шукай вітра в полі». «За хвилину вона вже міцно тримала його за руку». |
|
Сердита |
Не так воно боляче, як досадно — ну, хоч плач! У-у! - гупнула ногою з досади. |
|
Співчуття, милосердя до слабших |
«Їй стало жаль його». |
|
Мала почуття гідності, не ображала менших та слабших |
«Гаразд. Я тебе не лупцюватиму. Живи!». «Може, вони з неї сміялися, що вона не зуміла відплатити за себе? … А втім, їй було байдуже — хай сміються». |
|
Ображена |
«Ах ти! Он та який! Я... я нічого тобі не зробила, а ти - в спину! Нишком! Ти знаєш, так роблять тільки зрадники і боягузи! Ти, ти...» |
|
Розгублена |
«Дівчина розгублено дивилася на нього». «Вона заціпеніла і не могла поворухнутися». |
|
Пробачила образу, незлопам’ятна |
«Хвилину тому вона, здавалось, ладна була стерти його на порох. А тепер...». «І раптом махнула рукою: - А, ну тебе! І побігла по вулиці». |
Цитатна характеристика другокласника.
|
Бешкетник |
«Четверо хлопчаків, тікаючи, дерлися по вкритій снігом гірці, па якій стояв похилий дерев'яний паркан» |
|
Мало спритний, фізично слабенький |
«Хлопчик сіпався, намагався вирватися, але марно». «Він був худенький, щупленький другокласник». «Він смішно й безпорадно задриґав ногами». «Не озираючись, лізе на гірку, незграбно, мов сліпе кошеня». |
|
Сердитий, неприязний |
«Дивився спідлоба понуро, неприязно і мовчав». «Тепер він дивився на неї з безсилою люттю вона принизила його хлоп'ячу гідність». |
|
Товариський, не виказує приятелів |
«Це не він кинув сніжку, але нізащо в світі він не став би виправдовуватися...» |
|
Совісний, бере чужу провину на себе |
«Йому давно пора вже було перелізти через паркан і втекти. Але він чомусь не рухався з місця...». «І раптом хлопчик почав спускатися з гірки». «Якась мужність була в цьому переляканому обличчі хлопчика». |
|
Зосереджений, впевнений |
«На обличчі в нього не було страху, лише зосередженість - звичайний вираз людини, що з'їжджає з гори і думає - тільки б не впасти!». «Він ішов поволі, але впевнено, твердо карбуючи кроки». |
|
Сором за вчинок приятелів |
«Підняв і опустив плечі - зітхнув, ніби скинув із себе важкий тягар». «Навіть не глянув у бік паркана». |
Цитатна характеристика трьох приятелів.
|
Бешкетники, спритні |
«Четверо хлопчаків, тікаючи, дерлися по вкритій снігом гірці, па якій стояв похилий дерев'яний паркан». |
|
Боягузливі, самовпевнені |
«Троє за парканом сміялися. Їм не загрожувала небезпека». |
|
Насміхаються з невдач інших, глузують зі слабших |
«А може, з нього — як-не-як, а його, хлопця, мало не побила дівчина...». «Може, вони з неї сміялися, що вона не зуміла відплатити за себе?» |
|
Підступні, діють нишком, троє проти одного |
«Та тільки дівчина повернулася спиною до паркана н ступила кілька кроків, як у повітрі знову просвистіла сніжка і знову за комір їй посипалися пекучі іскри - сніжинки». |
|
Здивовані |
«Троє за парканом мовчали. Так, ніби їх і не було зовсім». «А троє за парканом мовчали. Хоч вони досі були за парканом, ті троє». |
|
Несправедливі, бояться правди, не вміють визнати провину, безсовісні |
«Але - ні звуку. Вони добре знали, що й другу сніжку кинув не він». |