На мою думку, Славка і жако можна назвати друзями.

    По-перше, «присмирнілий жако сидів біля хворого», немов переживав за нього.  Друзі небайдужі до негараздів чи хвороб один одного. По-друге, коли Славку «вже трохи полегшало, але виходити надвір не дозволялося», розважав його своїми розмовами, декламуванням віршів, співом, свистом. Друзям весело та цікаво разом.  По-третє, розумний жако розумів свого друга, «він, мабуть, тішився тим, що Славко одужує». Друзі радіють успіхам один одного. По-четверте, друзі пізнаються в біді, тому після хвороби Славко зрозумів, що не зможе надовго залишати жако. 

   Славка та жако можна назвати друзями.