Довга вечірня дорога заколисала мене так, що незчувся, коли заснув.    

     Прокинувся уже під дубом на березі Десни. Сонце високо піднялось над горизонтом. Здалеку дзвенять коси косарів. Неподалік пасуться коні. В повітрі запах свіжо викошеної трави та квітів. Краса на Десні аж сяє на під ранішнім сонцем. Я можу купатися, бігати по сінокосу. І чого тут тільки не побачиш! У лісі – гриби, в лозах – ожина, в кущах – горіхи, в озері – риба. 

    Косовиця на Десні – це рай для мене.