На мою думку, автор вдало дібрав заголовок до вірша.

   Микола спочатку видумав, що «ішов через річку, крізь лід провалився в холодну водичку». Якби хлопчик по-справжньому захворів, а «мама аж двох привела лікарів», то не один би «день після того лежав і хворів». До того ж не упіймався би на гачок вчителя: «Так то ж позавчора... А де був учора?». Коли попередня хитрість не допомогла, вигадав нісенітницю про вчителя: «А вчора якраз біля вашого двору, до школи йдучи, я із лікарем стрівся. Ну, думаю, вчитель наш теж провалився». 

    Якщо цього разу Миколка викрутився, то це зовсім не означає, що хитрість вважається доброю порадою.