ПАВУЧОК - РУДИЙ БОЧОК

Павучок - рудий бочок 

мив надвечір ніжки. 

Був він добрий павучок, 

та дурненький трішки. 

Мив він ніжки, вимивав, 

їх ретельно рахував. 

Перша, друга - при мені, 

ось і третя ніжка, 

а четверта - є чи ні? 

Є - вона вже в ліжку. 

А весела ніжка п'ята 

все ще хоче танцювати. 

Ну невже та п'ята ніжка 

не стомилась анітрішки? 

Вередлива шоста ніжка 

не давала знять панчішку. 

Упиралася, сміялась – 

ніжка лоскоту боялась. 

Сьома митись не любила: 

Ой! Змивається загар!». 

Восьма крику наробила, 

що на неї наступила 

ще не вимита нога. 

Павучок благає: «Досить! 

Не пустуйте, час у ліжко!».

Доки вимив ніжку восьму, 

забруднилась перша ніжка. 

Вимив першу - десь поділась 

сьома. Де ти, сьома? 

Вже і сонце закотилось 

втомлено і сонно.

Спить конячка і бичок, 

птиці сплять і мишка, 

тільки смішний павучок 

все ще лічить ніжки.

Тема: дотепна поетична розповідь про павучка, надмірна ретельність якого відбирала багато часу від дорогоцінного сну.

Головна думка: у всьому міру май.

Художні засоби.

Епітети: рудий бочок, добрий павучок, ретельно рахував, весела ніжка, вередлива ніжка, смішний павучок.

Уособлення: павучок мив ніжки, ретельно рахував; ніжка хоче танцювати, ніжка не стомилась; ніжка не давала знять панчішку, упиралася, сміялась, ніжка лоскоту боялась; ніжка митись не любила; ніжка крику наробила, павучок благає. 

Метафора: сонце закотилось втомлено і сонно.

Пестливі слова (зменшуваний суфікс): дурненький.

Риторичне запитання: «Ну невже та п'ята ніжка не стомилась анітрішки?».

Риторичний оклик: «Ой! Змивається загар!». 

Повтори: ніжка.

Кількість строф: вісім.

Рими: бочок – павучок, ніжки – трішки, вимивав – рахував, мені – ні, ніжка – ліжку, п’ята – танцювати, ніжка – ніжка, анітрішки – панчішку, сміялась – боялась, любила – наробила – наступила, загар – нога, ліжко – ніжка, поділась  – закотилось, бичок – павучок.