Загрузка...

МРІЯ

Якась бджола в траві гуде.

Кудись якийсь хлопчак іде.

Повзе мені на майку жук.

А я — на сонечку лежу,

лежу — і думаю про те, 

чому так швидко клен росте? 

 

Вночі — росте, росте і вдень, 

росте й тоді, як дощ іде, 

щомиті вище й вище, 

мов у казках чи віршах! 

От взяв би та й мене навчив — 

йому ж це, мабуть, просто! — 

рости і вдень, і уночі, 

щоб стати вище зростом, 

бо я ходжу вже десять днів

і про одне лиш мрію: 

«Як хоч на голову мені 

перерости Сергія?!»

 

Тоді б я так йому сказав — 

неголосно, та чітко: — 

Гей, ти! Щоб Олю — не чіпав!

Вона моя сусідка. 

А як зачепиш, то гляди: 

намну одразу ж вуха!.. 

Ну й налякався б той Сергій  — 

і втік би геть щодуху! 

Отак було б...А поки я

дивлюсь на нього іздаля, 

лежу на сонечку й мовчу — 

рости у клена вперто вчусь...

Тема: поетичний роздум хлопчика про те, як він міг би вирости, щоб захистити сусідку Олю від Сергія.

Головна думка: коли треба діяти, не мрій, а будь рішучий (закликає рішуче захищати  справедливість).

 

Художні засоби.

Епітети: сказав чітко.

Уособлення: клен навчив.

Порівняння: «клен … росте …, мов у казках чи віршах».

Фразеологізм: «намну … вуха». 

Повтори (тавтологія): «Вночі — росте, росте і вдень, росте й тоді…», «щомиті вище й вище».

Алітерація (звуки [шч]): «щомиті вище й вище». 

Антитеза (протиставлення): ««Вночі — росте, росте і вдень».

Риторичний оклик: «Ну й налякався б той Сергій  — і втік би геть щодуху!», «От взяв би та й мене навчив — йому ж це, мабуть, просто!».

Риторичне запитання: «А я … думаю про те, чому так швидко клен росте?», «Як хоч на голову мені перерости Сергія?!».

 

Кількість строф: три.

Рими: гуде – іде, жук – лежу, те – росте, удень – іде, просто – зростом, мрію – Сергія, сказав – чіпав, чітко – сусідка, вуха – щодуху, я – іздаля, мовчу – вчусь.

   

Загрузка...