Аналіз оповідання Всеволода Нестайка «Шура і Шурко» (тема, головна думка, план, цитатна характеристика персонажів)

Тема: розповідь про те, як Шура і Шурко стали друзями.

Головна думка: як добре мати хороших, вірних друзів.

Жанр: оповідання.

Головні персонажі: Шура та Шурко.

Другорядні персонажі: учителька Ольга Борисівна, однокласники Сєвка, Толя, Валя, лікарка Клавдія Василівна.

Композиція твору.

Експозиція: невгамовні витівки Шурка в перший день.

Зав’язка: учителька посадила за одну парту відмінницю Шуру та недисциплінованого Шурка.

Розвиток подій: Шурко почав шкодити мовчазній Шурі, Шурко захворів та попав до лікарні.

Кульмінація: Шура прийшла провідати однокласника.

Розв'язка: Шура та Шурко стали друзями.

План.

1. Шурко відразу не злюбив Шуру.

1. Хлопець галасує на уроці.

2. Учителька посадила учня на першу парту.

3. Шурко став мучити Шуру.

4. Хто ким хоче бути.

5. «Айболитька» Шура.

6. Шурко неквапно йде до школи.

7. Уночі хлопця забрали до лікарні.

8. Шуркові зробили операцію.

9. Якби всі лікарі були добрі.

10. Шурка прийшла до лікарні.

11. Моя мама робила операцію.

12. Записка від однокласників.

13. Шурка Лебедєва усе розказала.

14. Як добре мати хороших друзів!

15. Знову до школи.

16. Шура та Шурко дружно засміялися.

Цитатна характеристика Шурка.

Третьокласник	«А в якому ж ти класі?.. От збіг! І моя Шурка в третьому»
Любив пограти у футбол	«А Шурко хотів сидіти поруч з Сєвкою, або з Толею, або ж з кимось зі своїх друзів-футболістів». «Він подумав, що тепер лікарі, напевне, надовго заборонять йому грати у футбол. З жалю до самого себе Шурко тихо заплакав». «Лежи спокійно, то згодом зможеш знову грати в футбол».
Галасливий, недисциплінований	«Не треба було йому в перший день так галасувати, хвилюватися і розмахувати руками». «Та Шурко не вгамовувався». «Шурко найбільш недисциплінований у класі і тому мусить весь час бути в неї перед очима».
Сердитий	«Це було просто нестерпно. Покличе його хто-небудь — неодмінно вона відгукнеться, її кличуть — він біжить».
Несправедливий, ображає дівчинку, робить шкоду	«І потихеньку Шурко став мучити Шуру. Засуне її підручник куди-небудь під парту, і вона потім усю перерву шукає його».
Прозиває дівчинку, задеркуватий	Відтоді Шурко став називати Шуру «Айболитькою».
Недолюблює лікарів, боїться лікування	«Шурко терпіти не міг лікарів». «І досі мурашки пробігають у нього по спині, коли він згадує про бормашину». «Отож лікарі для Шурка були найнеприємніші люди на світі». «У школі Ольга Борисівна одразу помітила, що Шурко занедужав, але він сказав, що в нього «просто поганий настрій»». «От якби всі лікарі були такі... добрі. їх ніхто б не боявся».
Любить активність, рух	«Опустився на подушку і глибоко зітхнув. І хоча все найстрашніше було вже позаду, Шуркові чомусь раптом стало дуже сумно і тужливо».
Розгублений, здивований	«Хлопчик від несподіванки здригнувся, повернув голову і оторопів. Край ліжка стояла Шура».
Мало терпіння до навчання	«Шуркові набридло читати книжку, яку передала йому мама, і він дивився у вікно».
Спостережливий	«На підвіконні стрибали і голосно цвірінькали горобці. Шурко з цікавістю стежив за ними».
Радісний, щасливий з друзями, оцінив силу дружби	«Шурко навіть голосно засміявся від радості. Як добре мати хороших, вірних друзів!». «Вони обернулися разом, як по команді, не знаючи, кого з них кличуть. Потім подивилися одне на одного і... засміялися, дружно і весело».

Цитатна характеристика Шури.

Третьокласниця	«І моя Шурка в третьому».
Мовчазна, смішна	«А поруч нього мовчазне дівчисько в окулярах». «У великому дорослому халаті, з закоченими рукавами, — ще більш смішна й незграбна ніж завжди».
Старанна	«Просто зошит з чистописання, а не людина!»
Не жаліється на Шурка	«Але — дивна річ — Шура ніколи не скаржилась на нього вчительці».
Терпляча, неконфліктна	«Тільки зниже плечима, відвернеться і промовчить». «Відтоді Шурко став називати Шуру «Айболитькою». Але вона так само не звертала на це ніякої уваги».
Тиха, соромлива	«А я... лікарем, — тихо і засоромлено проказала Шура».
Добра, милосердна, доброзичлива	«Ну, бувай, видужуй».
Схвильована, співчутлива, чуйна	«Знаєш, ми всі в класі так переживали, так переживали, коли взнали, що в тебе апендицитна операція... — Шура говорила швидко-швидко, ковтаючи слова і хвилюючись»
Рішуча	«Вона зовсім не була схожа на ту мовчазну старанну шкільну Шуру». «А то, коли вона взнає, що я була, вона мені дасть».
Догадлива	«А я відразу здогадалась, що ти тут. Адже це лікарня «швидкої допомоги»».
Товариська	«Ач ти яка! Молодець! Оце товариш! Ти з нею давно дружиш? — спитав Шурків сусіда, лисий чоловік з чорними кошлатими бровами». «На підвіконня лягли дві руки, потім показалась зелена фетрова шапочка, окуляри, і хлопчик впізнав... Шуру». «Потім подивилися одне на одного і... засміялися, дружно і весело». «Ми про тебе все знаємо від Шурки Лебедєвої».

Характеристика Клавдії Василівни, мами Шури.

Привітна	«Посміхаючись, вона говорила». «Жінка говорила неголосно і так спокійно, що Шуркові стало легко і зовсім не страшно...». «Спи, Шуро, спи! На добраніч...». «А з вікна тролейбуса їм махала рукою і посміхалася Клавдія Василівна — Шурина мама...».
Ніжна, ласкава	«У неї були ласкаві, ніжні руки, як у мами. І Шуркові одразу стало дуже тепло і затишно».
Співчутлива	«Ну що, хлопче? Болить... Що ж, зробимо так, щоб ніколи більше не боліло».
Турботлива	«А жінка в окулярах йшла поряд, поклавши руку йому на плече. Коли Шурка перенесли в постіль, вона старанно поправила подушку і обережно підгорнула йому ковдру з обох боків». «От якби всі лікарі були такі... добрі. їх ніхто б не боявся».
Мудра порадниця	«Дивак ти! А лікарі всі і є добрі. Така вже у них професія — добра».
Професіонал своєї справи	«Просто перед ним стояла висока жінка в окулярах і в білому халаті». «Яка тобі операцію робила. Це ж моя мама». «Вона вночі чергувала».