НАЙРІДНІШІ ГОЛОСИ

 «Дозвольте вас, бабусю, 

колись намалювати. 

У вас красиві очі 

і руки вузлуваті!» 

«Авжеж, — бабуся мовить, — 

малюй, моя дитино!

Дивилась в небо довго — 

та й маю очі сині. 

Робила всю роботу — 

та й руки вузлуваті. 

Сідай тамо, навпроти, — 

та й будем малювати! 

Охоту, як роботу, 

не можна відкладати». 

Малює моя доня. 

Позує моя мати. 

Портрет — немов ікона 

в кутку сільської хати.

Тема: поетична розповідь матері юної художниці про те, як її донька намалювала портрет бабусі.

Головна думка: любіть своїх рідних. 

Художні засоби.

Епітети: красиві очі, руки вузлуваті, очі сині.

Метафора: «Дивилась в небо довго — та й маю очі сині».

Порівняння: «Охоту, як роботу, не можна відкладати», «Портрет — немов ікона».

Кількість строф: три.

Рими: намалювати – вузлуваті, дитино – сині, роботу – навпроти, вузлуваті – малювати – відкладати, доня – ікона, мати – хати.