КАНІКУЛИ

«Канікули! Канікули!» - 

співає все навколо. 

Канікули, канікули, 

канікули у школі!

А що таке «канікули»? 

Це - літні дні барвисті, 

це час, коли нам ніколи 

хоча б на мить присісти, 

бо треба мчати босими 

наввипередки з вітром, 

з густих лісів приносити 

горіхів повні відра.

Це час у річці хлюпатись, 

підсмажувати спини 

і зранку в лузі слухати 

тонку струну бджолину...

Це час, коли за хлопцями 

ми скучим, як ніколи, 

і нам страшенно схочеться

скоріше знов до школи!..

Тема: поетична розповідь про літні канікули.

Головна думка: заклик до активного відпочинку на канікулах.

Художні засоби.

Епітети: дні барвисті, густих лісів, тонку струну.

Метафора: мчати навипередки  з вітром, підсмажувати спини, слухати струну бджолину.

Риторичне запитання: А що таке «канікули»? 

Риторичний оклик: «Канікули! Канікули!».

Повтор (рефрен): «Канікули…», «Це час …».

Повтор (епіфора): «… канікули».

Кількість строф: чотири.

Рими: навколо – школі, канікули – ніколи, босими – приносити, спини – бджолину, ніколи – школи.