Тема: дотепна розповідь про діда Арсена та білу мару, що виявилась звичайнісіньким їжаком.
Головна думка: справжній страх не такий уже страшний, як вигаданий.
Жанр: гумористичне оповідання.
Дійові персонажі: дід Арсен та його дружина, рибалка.
Композиція твору.
Зачин. «Не було ще такого …»
Головна частина. «А надворі світає …»
Кінцівка. «І пішов у хлівець …»
***
Експозиція. Дід Арсен – завзятий рибалка.
Зав’язка. Одного разу не прийшов Бушля до річки.
Розвиток дій. Дід Арсен рано встав, прихопив рибальське начиння, попереду Крута балка, місце оповите страшними слухами.
Кульмінація. Біла мара суне на рибалку.
Розв'язка. Арсен позадкував назад, кругом розвиднілось, цікавість перемогла і рибалка повернувся на стежку та розреготався, побачивши їжака з газетою, до річки вже іти було запізно.
План.
1. Дід Арсен завжди рибалить.
2. Світанок біля річки.
3. Кашель Арсена та жарти рибалок.
4. Бояться лісовики дідового кашлю.
5. Біля дідової верби багато риби.
6. Одного разу Бушля не прийшов до річки.
7. Що сталося?
8. Попереду страшна Крута балка.
***
9. Темрява та недобра тиша.
10. Паняй своєю дорогою, мара нещасна!
11. Дід Арсен позадкував до села.
12. Надворі розвиднілося.
13. Що ж воно за мара була?
14. Їжачок на голках несе стару газету.
15. Пізній час для риболовлі.
16. Хитра відповідь завзятого рибалки.
17. Досипання недоспаної ночі.
Короткий зміст оповідання.
Літніми ранками ходив дід Арсен на берег річки рибалити.
Коли світало, чимчикував дід Арсен з вудками до того місця, де верба у воду впала. Різна риба водиться біля того місця.
Коли одного разу Бушля не прийшов до річки, усі рибалки на березі були здивовані: чи не захворів, чи заспав.
А сталось ось що.
Була така рань, коли на небі ще висів блідий ріжок місяця. Проте Арсен вирішив йти до річки, хоч попереду була Крута балка, та сама, про яку ходило багато страшних слухів.
У балці панувала темрява. Попереду спочатку щось завовтузилося, а потім на стежку виповзла біла мара, як шмат полотна, та посунула прямо на діда Арсена.
Старий рибалка не на жарт налякався, а по спині мурахами побіг морозець. Він помалу позадкував назад, що опинився біля крайніх хат села. Там і віддихався. Згодом цікавість взяла верх, він рушив стежкою до річки.
Коли дід в тумані розгледів їжака, що ніс на своїх голках стару газету, то затіпався від реготу.
До річки іти вже було запізно. Він повернувся до свого дому досипати недоспану ніч. Який же кльов, як вода прибуде? Ховаючи погляд від дружини, викручувався завзятий рибалка.
Цитатна характеристика діда Арсена.
|
Життєрадісний, активний |
«Як тільки над обрієм зажевріє велика досвітня зоря, вже Арсен на ногах». |
|
Терплячий, старий |
«Йде помалу, бо, як сам каже, ноги вже не козацькі — болять од старості». «Кахи, кахи! - закашляє Арсен, бо важко йому в тумані дихати». «Біля крайніх хат зупинивсь і довго одхекувався». |
|
Любить тварин |
«Ухопив, кажеш? Ну неси, неси, погодуй своїх голопуцьків». |
|
Добрий співрозмовник, комунікативний |
«Постоїть Арсен трохи під кручею, погомонить з рибалкою та й покашляє далі». |
|
Завзятий рибалка |
«А вранці ще й прудкі краснопері в'язі навідуються - то ж ловиться Арсенові рибка щоднини». «Вставши, як завжди, раненько, прихопив Арсен своє рибальське начиння та й пішов з двору». |
|
Розсудливий, не дуже довіряє слухам |
«Арсен знав, що все те могло бути, знав і те, що справжній страх не такий уже й страшний, як вигаданий». |
|
Сміливий |
«Тож, зміркувавши так, вирішив іти: що буде, те й буде». «Арсен підступив до неї кроків зо два-три, маючи вудки напоготові, придивився пильненько». |
|
Перестрашений |
«Старий зупинився і, затамувавши подих, уп'явся очима в те місце, звідки чулася вовтузня». «Відчуваючи, як по спині мурахами побіг морозець». «Ну-ну! - сказав ледве чутно, бо губи йому звело од страху». «Свят, святі - прошепотів старий за давньою звичкою і позадкував - швидше, й швидше, й швидше». |
|
Цікавий |
«Що ж то воно за мара була? - сказав уголос Арсен». |
|
Радісний, сміється над своїми страхами, самокритичний |
«Раптом затіпався од хрипкого старечого реготу». «То це ти, парубче, лякаєш діда, ге ж? - похлинаючись реготом, вимовив Арсен». |
|
Хитрий |
«Та... - сховав очі під кошлатими бровами Арсен. - Води прибуло багато. Який же кльов, як вода прибуде? Ніякого...». |
Цитатна характеристика рибалок.
|
Активні, жартуни |
«А з-під кручі котрийсь ранній рибалка: Ану, діду, не кашляйте лишень, бо всю рибу порозганяєте! – жартує». |
|
Здивовані |
«Усі рибалки, що вудили в той ранок, страх як здивувалися». |
|
Співчутливі, схвильовані |
«Міркували і сяк і так: може, занедужав старий, може, заспав…». |
Описи картин природи в оповідання.
«На луках туманець при самій траві стелеться, лелеки вздовж болота походжають - як матроси: у чорних штанях та білих-пребілих сорочках. Походжають, походжають на своїх тонких та довгих ногах».
«На річці теж туман. Та такий густий, що й води крізь нього не видно, а тільки чути, як вона шепелявить у кущах верболозу - течія сильна».
«На небі, поміж хмарами, ще висів блідий ріжок місяця, а на сході вже біліла вузенька смужка світанку».
«Місяць стояв низько, вже не зазирав у балку, тому в ній панувала темрява і чаїлася якась недобра тиша».
«З димарів поміж садами то там, то там піднімалися вгору червонуваті напроти сходу сонця дими - затопили люди печі».