До святкового вшанування Купала (Бога сонця та животворного тепла) дівчата готувалися особливо ретельно, бо саме з ним було пов’язано багато повір'їв та надій для них. 

    Ще до схід сонця вмивалися росою, щоб бути красивими. Саме в той день вона вважалась особливо цілющою з чудодійною силою. Збирали пахучі трави та плели гарні вінки. Увечері в розпал святкування пускали їх за течією води. Чий вінок пішов на дно, тій дівчині ще рік передбачалось дівувати. Так цікаво за давнім звичаєм вірили в пророкування долі. 

   Свято й досі відзначається 7 липня, проте вже без пишних юнацьких розваг.