Тема: пізнавальна розповідь про те, як Ольга Перевізникова стала дружиною Ігоря, великого князя київського.
Головна думка: знати минуле – мати майбутнє.
Композиція твору.
Зачин. «Був чарівний літній день …».
Основна частина. «Бабуся ввійшла в хатину …».
Кінцівка. «Так Ольга перевізниківна стала жінкою Ігоря, великого князя київського».
***
Експозиція: був чарівний літній день.
Зав’язка: зустріч подорожнього з маленькою дівчинкою та його передрікання її долі.
Розвиток подій: дівчинка виросла, дівчата готуються до зустрічі свята Івана Купали.
Кульмінація: хтось у ріг трубить, голос наближається.
Розв'язка: князь вподобав Ольгу перевізникову, дівчина стане княгинею.
План.
1. Чарівний літній день.
2. З хатини вибігло дівчатко.
3. В погоню за метеликом.
4. Полин захистить від русалок.
5. Любо у водиці плюскатися!
6. Іде білий старець.
7. Розмова старця з дівчинкою.
8. Пророкування подорожнього.
9. Минули літа.
10. Дивний сон дівчини.
11. Подруги плетуть купальські вінки.
12. Хтось у ріг трубить.
13. Розмова Ольги з князем.
14. Тиждень князь гостює.
15. Ольга перевізникова – княгиня.
Цитатна характеристика Ольги.
|
Мила, вродлива |
«Золотокосе, синьооке. Мале, може восьмилітнє». «А вже з усіх найкраща таки Ольга перевізниківна». «В Ольги біле личко залилося соромливим рум'янцем». |
|
Любить природу, захоплена її красою |
«Боженьку, як гарно!». |
|
Прислухається до порад старших |
«Бабуся казала… є оборона перед ними. Полин!» |
|
Привітна, ввічлива |
«Здорові були дідусю!». «А чого ж би ні, ось наша хатина. Ходіть, дідусю!». «Там за лісом, за рікою село, — сказала Оля». |
|
Добра, співчутлива |
«Так глянула дідусеві в очі, що відразу полонила його». «А вона сюди до вас привела мене». |
|
Неспокійна, стривожена |
«Оля сидить перед хатою й думає над сном своїм… Через те вона з самого ранку якась, неспокійна». |
|
Шанує традиції |
«Зілля на Купала? Ах, правда; треба йти!». «Пісень співають купальських… Кожна сплела собі віночок». |
|
Догадлива |
«До нас наближається голос, — каже Ольга». |
|
Допомагає батькові перевізникові |
«Мій батько, — відповіла Ольга. — Та він тепер недужий, то я сама перевезу вас». «Вона веслує». |
|
Смілива |
«Добре, княже! — відповіла сміливо Ольга, передала подругам зілля, взяла весло в руки й увійшла в човен...» |
|
Мудра |
«Гарна й мудра ти дівчина!». |
Порівняння: похилилась хатка, мов та бабуся сива; вона плаває, як качка; біла, як сніг, борода; дівчата, мов русалки тії, пливуть;
Звуки: «пісень співають», «хтось у ріг трубить»; «засміялися дзвінким реготом дівчата»
Кольори: почорніла хатинка, бабуся сива, річка сріблиста, дівчатко золотокосе, синьооке, золотистим промінням, золотом присипані, сорочку білу, срібні бризки, старець білий, білий одяг, біле волосся, біла борода, білява Желислава, Чорному морі, старець сивий, зброї золотистій, зелені кущі, калини червоної, колісницею золотою, біле личко, чорнява Калина, сивому коні, зброї золотистій.
Аромат: а в лісі …пахощі які!
Ознаки: чарівний день; хатинка убога й низенька; бабуся сива; річка сріблиста; ліс густий, дрімучий; дівчатко золотокосе, синьооке; трава шовкова; квітки різнобарвні, барвисті метелики, сонечко трисвітле; золотистим промінням; сорочку білу; срібні бризки; старець білий; легкий вітрець; очі лагідні; ясне волоссячко; білява Желислава; велика слава; ясних оченятах; дивний сон; старець сивий; зброї золотистій; квітчастою травою; зелені кущі; колісницею золотою; сміхом дзвінким; чорнява Калина; біле личко; соромливим рум'янцем; сивому коні; зброї золотистій; дива дивного; ласкавий і могутній княже; великого князя.