Загрузка...

Тема: щира розповідь про те, як Ганнуся з Костею складали вірші.

Головна думка: складання віршів – непроста справа.

 

План.

1. Пограємо у вірші?

2. Правила гри.

3. Незабаром поворот…

4. Захоплююча гра.

5. Діти часом теж чудовий народ.

 

Фразеологізми: по вуха (багато), крик душі (крайній вияв емоцій), ріски в роті не мав (був голодний).

 

Власне продовження рядків, що склали Костя з Ганнусею.

Незабаром поворот

Разом йдемо на город.

 

Зарум’янилась  малина,

Мов усміхнена дитина.

 

Костя ягоди збирає.

Хто ж йому допомагає?

 

Хоч Ганнуся працьовита,

Та ягоди соковиті.

 

У долоньки їх збирала

І швиденько поїдала.

***

Епітети: усміхнена дитина, ягоди соковиті, Ганнуся працьовита

Уособлення: зарум’янилась малина.

Порівняння: малина, мов усміхнена дитина.

Риторичне запитання: «Хто ж йому допомагає?»

 

В нашій річці ноги миють

Сірі злісні сіроманці.

Вони хижо завивають.

Упіймати здобич мають.

 

Але й серед нас бувають

Люди пащі відкривають.

Фрази гострі, наче ікла,

Нас, немов вовки, кусають.

 

В людській річці не помиють.

Ноги людці-сіроманці.

Люди їх не поважають.

Не ховаєтеся за зграю!

***

Епітети: сірі, злісні сіроманці, хижо завивають, фрази гострі.

Уособлення: фрази кусають.

Метафора: в людській річці, ноги миють сіроманці, люди пащі відкривають, людці-сіроманці.

Порівняння: фрази гострі, наче ікла, фрази нас, немов вовки, кусають.  

Риторичний оклик: «Не ховаєтеся за зграю!»

Ой, як хочеться борщу!

Мама вже готує нам,

Я на кухню швидко мчу,

Смачно буду їсти там.

 

Він гарячий, запашний,

Мамин борщ завжди смачний!

Обережним трохи будь,

Дякувати не забудь!

Епітети: смачно їсти, борщ запашний, смачний.

Риторичні оклики: «Ой, як хочеться борщу!», «Він гарячий, запашний, мамин борщ завжди смачний!».

 

Загрузка...