Тема: щира розповідь про те, як Ганнуся з Костею складали вірші.
Головна думка: складання віршів – непроста справа.
План.
1. Пограємо у вірші?
2. Правила гри.
3. Незабаром поворот…
4. Захоплююча гра.
5. Діти часом теж чудовий народ.
Фразеологізми: по вуха (багато), крик душі (крайній вияв емоцій), ріски в роті не мав (був голодний).
Власне продовження рядків, що склали Костя з Ганнусею.
|
Незабаром поворот Разом йдемо на город.
Зарум’янилась малина, Мов усміхнена дитина.
Костя ягоди збирає. Хто ж йому допомагає?
Хоч Ганнуся працьовита, Та ягоди соковиті.
У долоньки їх збирала І швиденько поїдала. *** |
Епітети: усміхнена дитина, ягоди соковиті, Ганнуся працьовита Уособлення: зарум’янилась малина. Порівняння: малина, мов усміхнена дитина. Риторичне запитання: «Хто ж йому допомагає?»
|
|
В нашій річці ноги миють Сірі злісні сіроманці. Вони хижо завивають. Упіймати здобич мають.
Але й серед нас бувають Люди пащі відкривають. Фрази гострі, наче ікла, Нас, немов вовки, кусають.
В людській річці не помиють. Ноги людці-сіроманці. Люди їх не поважають. Не ховаєтеся за зграю! *** |
Епітети: сірі, злісні сіроманці, хижо завивають, фрази гострі. Уособлення: фрази кусають. Метафора: в людській річці, ноги миють сіроманці, люди пащі відкривають, людці-сіроманці. Порівняння: фрази гострі, наче ікла, фрази нас, немов вовки, кусають. Риторичний оклик: «Не ховаєтеся за зграю!» |
|
Ой, як хочеться борщу! Мама вже готує нам, Я на кухню швидко мчу, Смачно буду їсти там.
Він гарячий, запашний, Мамин борщ завжди смачний! Обережним трохи будь, Дякувати не забудь! |
Епітети: смачно їсти, борщ запашний, смачний. Риторичні оклики: «Ой, як хочеться борщу!», «Він гарячий, запашний, мамин борщ завжди смачний!».
|