ЗВІДКИ В МІСТА НАЗВА ЛЬВІВ.

Довго я не розумів, 

звідки в міста назва — Львів. 

Брата старшого питаю: 

— А ти знаєш? Каже: — Знаю.

Князь був, Галицький Данило, 

сім віків перекотило, 

як дзвеніла княжа слава, 

та не тільки в славі справа: 

сумував князь, що один... 

Народився в князя син! 

«Сильним будь! Наш рід прослав!» 

Левом сина князь назвав. 

Щоб віки жила ця днина, 

місто князь як будував, 

дав йому імення сина. 

Так от...З княжих ще часів

в міста горда назва — Львів.     

Тема: поетичний діалог про походження назви міста Львів.

Головна думка: уславлення свого роду князем Данилом Галицьким (у назвах закарбована історія) 

Художні засоби.

Епітети: горда назва.

Метафора: «сім віків перекотило», «дзвеніла княжа слава», 

Гіпербола: «щоб віки жила ця днина».

Риторичний оклик: «Народився в князя син!».

Повтор (епіфора): «…назва — Львів».

Кількість строф: чотири.

Рими: розумів – Львів, питаю – знаю, Данило – перекотило, слава – справа, один – син, прослав – назвав – будував, днина – сина, часів – Львів.