Загрузка...

Тема: зображення мужності вірного побратима – козака Голоти.

Головна думка: уславлення героїзму мужніх козаків – вірних захисників свого народу.

 

Композиція.

Експозиція: безкрайні українські степи.

Зав’язка: повели битим шляхом татари-буджаки знову бідних бранців.

Розвиток дії: запорожець Голота верстає шлях до Дунаю в татарську орду за своїм побратимом Максимом, у долині заліз на дуб роздивитися довкола, а потім необачно заснув під дубом від втоми.

Кульмінація: побачив козака, котрий злазив з дерева, сам мурза Гасанбей.

Розв'язка: мчить ворог спіймати козака, вірний кінь будить свого господаря, у напруженому двобої перемагає козак Голота, за полоненого татарина отримає у викуп побратима та інших невільників.

***

Зачин. «Ой же й широкі дунайські степи: ні кінця їм не видко, ні краю...»

Основна частина. «Стелиться степом битий шлях: ним татари-буджаки ….»

Кінцівка. «Прив'язав мурзу до коня, сам позаду сів і поїхав сте¬пом, співаючи…»

 

Фразеологізми.

З душею розлука – смерть.

Ні кінця, ні краю – без меж.

Стелиться шлях – намір їхати. 

Верстати шлях – йти у певному напрямку.

Вітром підбита – стара, поношена.

На одчай душі – ризикуючи всім.

Продано на галери – рабство.

Не в тім'я битий – кмітливий, розумний.

На своє безголів'я – на нещастя, на погибель.

Накинув оком – помітив, звернув увагу. 

Сидів на чатах – очікував, сидів на варті.

Серце за – відчув радість.

Розважа в думці – розмірковувати подумки.

Мов опечений – переляканий, збуджений.

Блиснув очима – глянув з певним виразом )злості, докору, радості).

Заорав носом землю – упав обличчям на землю.

схопиться на рівні ноги – швидко встав.

каменем упав – звалився раптово.

Прислів’я.

«Не так сталося, як гадалося».

 

Цитатна характеристика козака Голоти.

Небагатий, витривалий, привичний до трудностей

«Раз по раз стає в стременах, оглядає степ з-під долоні, зсунувши на потилицю шапку. А воно й шапка! Травою підшита, вітром підбита, тільки й того, що шлик є та китиця! І жупан роз­панаханий, крізь діри голе тіло світить».

«Та запорожцеві байдуже: Голота, то й Голота».

Відважний, сміливий

«Не з товари­ством їде, сам-один верстає шлях до Дунаю».

«Не на гулянку вибравсь козак із Січі аж до Дунаю».

«Засідлав коня Голота — й гайда до Кілії».

«Та й кинувся на Гасанбея, одбиваючись од стріл нагайкою».

Вправний вершник, має друга-коня

«Хоч шапка дірява, зате кінь добрий — три дні біжить, не вто­миться».

«Може б, і пропав козак без усякої слави, та почув вірний кінь щось недобре, захропів, тупнув ногою: «Уставай, господарю!»».

Захисник рідної землі

«Хоч козацька одіж і в дірках, зате зброя справна: і спис є, і рушниця-пищаль за плечима, і гостра шаблюка при боці. Ще й важкого молота-келепа до сідла приторо­чено — ворогів у бою влучати»

Вірний побратим

«На одчай душі скаче в татарську орду — визволяти свого побратима».

«А йому — аби до того Гасанбея добитися, вистежити, чи ще тут Максим, чи не продано його кудись на галери».

Спостережливий, обережний

«Пустив на попас коня, а сам поліз-побрався на високо­го дуба — роздивитися, чи таки ж немає поблизу ордин­ців?»

Кмітливий

«А там — козак не в тім'я битий: щось та прирозуміє!»

Втомлений далекою дорогою

«Незчувсь, як і заснув, поклавши кулак під чубату голову».

Спритний

«Схопився Голота мов опечений — і в сідло»

Сердитий на ворога

«Стрепенувся Голота, блиснув очима»

Далекоглядний, гострий на язик

«Спасибі, Гасанбею, що сам до мене прийшов! Тільки ж гляди: ще ти козака в неволю не взяв, а вже й пощитав за нього гроші».

«Мабуть, ти між козаками не бував, козацької каші не їв, козацьких звичаїв не знаєш!».

Терплячий до болю

«Вп'ялася одна стріла козакові в щоку, побігла кров цівкою»

Здобув перемогу в двобої з татарином, життєрадісний

«То козак Голота пере­йняв мурзу, накинув на шию аркана, зв'язав руки й ноги».

«Прив'язав мурзу до коня, сам позаду сів і поїхав сте­пом, співаючи».

 

Цитатна характеристика мурзи Гасанбея.

Багатий татарин

«У багатю­щого мурзи (великий пан у східних народів) Гасанбея».

«Усіх продадуть на ринку татар­ські мурзи».

«Править за нього мурза тяжкий викуп — три тисячі золотих цехінів».

«Виїхав мурза по обіді в степ — глянути, як там пасуться його коні та вівці»

Жорстокий

«Пропаде Максим, заморду­ють у неволі...».

«Без жалю періщить коня важкою нагайкою»

Козак – це золоті цехіни за викуп

«Аж затрусився Гасанбей, як угледів, серце заграло в грудях, мов у молодого».

Самовпевнений

«Бач, куди потрапив зухвалий січовик, бач, як вистежує та винюхує! То не втече ж він звідсіля, побіжить за конем, мов собака на припоні!».

«Де тобі битися з Гасанбеєм. Хоч і сам одягай на шию аркана та біжи за мною на продаж!»

Не дуже спритний

«Гука мурза, важко зводячи дух».

«Не встиг мурза скочити з сідла — заорав з розгону носом землю»

Сердитий

«Аж завищав од такої наруги»

Войовничий

«Як не схопиться на рівні ноги, як не сипоне стрілами!»

Зазнав поразки в двобої з козаком

«Атак — їдьмо на Січ! Візьму з тебе викуп, який сам схочу. Оддаси мого побратима, ще й три сотні невільників з ним»

 

Описи природи.

Ой же й широкі дунайські степи: ні кінця їм не видко, ні краю... Ширяють над степом орли-сизокрильці, вигляда¬ють згори необачне птаство. Як звечоріє, хмарами летять на степові озера дикі гуси та срібнопері лебеді, не боять¬ся нікого: хто там буде в степу їх полохати! Хіба часом вискочить на горбок тонконогий сайгак (вид антилоп, що раніше заселяв степи України) чи здоровезний тур вихилить із трави лобату голову, наставить роги, пошукає — з ким би його позмагатися силою?

Стелиться степом битий шлях…

Шумить у долині одвіку не кошена трава, хлюпотить у комишах срібноводе озерце, а на схилі здоровань дуб роз¬просторив темні вузлуваті віти

Глянув на сонце — на обрій хилиться: недалеко й до смерку.

То не степовий орел каменем упав згори, нагледівши ситого ховрашка поміж ковилою.

 

Порівняння: «у тих ординців очі, мов у шулік», «козака на дубі, що, не дуже хапаючись, злазив собі по гілках на землю, мов і не в чужому степу виглядав ворога, а сидів на тому дубі на чатах десь у Великому Лузі», «серце за в грудях, мов у молодого», «побіжить за конем, мов собака на припоні», «схопився Голота мов опечений», «татарський кінь, звалився, мов косою підтятий», .

 

Паралелізм: «То не степовий орел каменем упав згори, нагледівши ситого ховрашка поміж ковилою. То козак Голота пере¬йняв мурзу, накинув на шию аркана, зв'язав руки й ноги».

 

Ознаки тварин: орли-сизокрильці, необачне птаство, дикі гуси, срібнопері лебеді, тонконогий сайгак, здоровезний тур, злющі пси, вірний кінь, степовий орел, ситого ховрашка.

 

План. 

1. Широкі дунайські степи.

2. Напади татар.

3. Плач на ординському шляху.

4. Козак їде визволяти побратима.

5. Вістка про бранця Максима.

6. Запорожець у ворожому степу.

7. Голота на дубі.

8. Гасанбей замітив козака.

9. Уставай, козаче!

10. Кмітливість Голоти.

11. Перемога козака.

 

Сенкан про козака Голоту

Сенкан про мурзу Хасанбея

Голота

Товариський, відважний

Скаче, бореться, перемагає

Побратима Максима сміливо шукає

Козак

Хасанбей

Підступний, жорстокий

Нападає, захоплює, продає

Підло золоті цехіни заробляє

Ординець

  

Загрузка...