Тема: спогади про облаштування перших українських емігрантів в Канаді, котрі далеко від рідної землі зуміли зберегти її звичаї.
Головна думка: не забувайте тільки, хто ви та звідки ваші батьки (заклик не забути своє коріння: шанувати звичаї та мову рідного народу).
Композиція.
Експозиція: діти люблять слухати дядька Андрія.
Зав’язка: батьки вирішили емігрувати в Канаду.
Розвиток подій: мама приготувала скриню, пустились в далеку дорогу морем, залізницею, з Вінніпегу пересіли на вози, знову дорога.
Кульмінація: кінцева зупинка серед лісу.
Розв'язка: будівництво та облаштування житла, через багато років на неосвоєних землях виросло ціле місто, зберегли рідні традиції.
***
Зачин. «Діти любили слухати …»
Основна частина. «Пустились ми в дорогу …»
Кінцівка. «Воно так і сталось …».
Цитатна характеристика емігрантів.
Завбачливі, дбайливі |
«Мати готувала скриню в дорогу». «Поклала якесь насіннячко, зілля, а тоді й мій буквар та батькову сокиру». |
Мудрі |
«Де будемо ми, там буде наша школа, хліб і церква» «Буде, діти, те, чого самі захочете. Як будете працювати, то будете й мати» |
Набожні |
«Ще розглянулась по хаті, зняла зі стіни образ святий і довго-довго дивилась на нього». «Радійте й моліться, що врешті ступимо на сушу, почуємо ґрунт під ногами...» |
Сумні перед невідомістю |
«Сидить мати на скрині сумна, як осінь». «І нам, малюкам, уже не весело» «Посідали ми на скриню, обсіли маму, як курчата квочку, та й плачемо» |
Не падають духом, не втрачають надію, мрійливі |
«Один батько ще тримається: підспівує, посміхається» «Тут ще буде колись місто — в кожній хаті світло й вода» |
Усе починають спочатку |
«Два дні ми їхали, а третього під вечір скинули нас із скринею серед лісу» |
Випало на долю багато незгод |
«Повезуть нас туди, куди ще й дороги нема» «Нема хати. Пішли дощі» «Ночували ми під містком, поки батько викопав землянку» |
Працьовиті |
«Накрив батько землянку лободою» «Узялись ми за працю: корчували ліс, робили грядку» «На цій грядці сходило нам сонце — зійшло й жито» |
Шанують рідні традиції |
««Збудуй хату з лободи, а в чужую не веди», — підспівував батько» «Не забувайте тільки, хто ви та звідки ваші батьки» |
Описи природи.
А море як море. Зразу воно було лагідне, привітне, а потім немов сказилось: кидало кораблем, мов тріскою.
Аж одного ранку виплило сонце з моря, озолотило свіжі береги.
Назустріч нам вибігали скелі, озера й ліси.
Порівняння: «кидало кораблем, мов тріскою», «мати … сумна, як осінь», «обсіли маму, як курчата квочку».
Сенкан.
Емігранти
Українські, працьовиті,
Зібрались, приїхали, облаштувались
Шанують рідні звичаї, працюючи
Переселенці.