ЯК НЕ ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ…
Як не любить той край, де вперше ти побачив
солодкий дивний світ, що ми звемо життям,
де вперше став ходить, і квіткою неначе
в його теплі зростав, і усміхавсь квіткам!
Як не любить той край, що дав тобі і силу,
і гострий зір очей, і розум молодий,
і далі, що тобі красу свою одкрили,
і моря голубий, розгойданий прибій…
Він радість у труді і творчих дум польоти
тобі для слави дав, як шум гаїв і рік,
як сяйво сонячне усій твоїй істоті,
як весни, що до їх тепла ти серцем звик.
З тобою він у снах і наяву з тобою,
ти разом з ним ростеш і змінюєшся з ним,
милуєшся його нетлінною красою,
бо він – твоє життя, твоя любов, твій дім.
(1955 рік)
Тема: оспівування краси та значення рідного краю в житті кожної людини.
Головна думка: рідний край – твоє життя, твоя любов, твій дім.
Мета: уславлення рідного краю.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: солодкий дивний світ, гострий зір, розум молодий, голубий прибій, нетлінною красою.
Уособлення: край дав тобі, тобі для слави дав, далі красу одкрили.
Метафора: «він (край) радість у труді», «творчих дум польоти», «з тобою він (край) у снах і наяву з тобою», «він (край) – твоє життя, твоя любов, твій дім».
Порівняння: «квіткою неначе в його теплі зростав», «для слави дав, як шум гаїв і рік, як сяйво сонячне усій твоїй істоті, як весни».
Риторичний оклик: «Як не любить той край … і усміхавсь квіткам!».
Повтор (анафора): «Як не любить той край…», «Як …».
Повтор: «де вперше…», «з тобою він у снах і наяву з тобою».
Кількість строф: чотири.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: шестистопний ямб.
як |
не |
лю |
бить |
той |
край |
де |
впер |
ше |
ти |
по |
ба |
чив |
со |
лод |
кий |
див |
ний |
світ |
що |
ми |
зве |
мо |
жи |
ттям |
|
де |
впер |
ше |
став |
хо |
дить |
і |
кві |
тко |
ю |
не |
на |
че |
в йо |
го |
те |
плі |
зро |
став |
і |
у |
смі |
хавсь |
квіт |
кам |
|
/U_/U_/U_/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U_/U_/U_/
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: життям – квіткам, силу – одкрили, молодий – прибій, польоти – істоті, рік – звик, тобою – красою, ним – дім.