УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА
...Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю1 , що воно за диво, —
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо2,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлінна3,
що хоч спинись і з Богом говори...
1. Не тямлю – не розумію.
2. Незрадливий – вірний, не здатний на зраду.
3. Нетлінна – тут: вічна
Тема: оспівування чистої незрадливої краси рідної країни.
Головна думка: «Така краса, висока і нетлінна»
Мета: уславлення усього, що зветься Україна.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: патріотична.
Художні засоби
Епітети: «краса висока і нетлінна», «усе … гарно, чисто, незрадливо».
Метафора: «сліпну від краси», «усе як є», «спинись і з Богом говори».
Повтори (анафора, єдинопочаток): «усе …».
Перелічення: «оці степи, це небо, ці ліси».
Гіпербола: «усе моє, все зветься Україна».
Кількість строф: одна.
Вид строфи: восьмивірш.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб
|
бу |
ва |
є |
ча |
сом |
слі |
пну |
від |
кра |
си |
|
|
спи |
нюсь |
не |
тям |
лю |
що |
во |
но |
за |
ди |
во |
|
о |
ці |
сте |
пи |
це |
не |
бо |
ці |
лі |
си |
|
|
у |
се |
так |
гар |
но |
чи |
сто |
не |
зрад |
ли |
во |
/U_/U_/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U_/U_/U
Рими: краси – ліси, диво – незрадливо, явори – говори, Україна – нетлінна.
Поетеса бачить красу в тому, що «зветься Україна»: у природі (степи), у національній спадщині (явори), в працьовитих людях (дорога).