СКІЛЬКИ РІЧОК В УКРАЇНІ?
Угорі орли літають,
а внизу потоки грають.
Не відома горам тиша:
буйні води котить Тиса,
рине1 Прут і Латориця,
Черемоші два іскряться:
один — Білий, другий — Чорний,
кожен смілий та проворний...
Під Карпатами Дністер
тихе плесо розпростер,
як волошки, голубий
у Дністер впадає Стрий.
А по той бік гір чимдуж
поспішає долом Уж.
А над Ужем, кожен знає,
місто Ужгород зростає!
Крізь Донбас повз терикони2
мчить Донець без перепони, —
шлях верстає гін3 за гоном,
щоб з'єднатись з тихим Доном.
Ось Дніпро біжить невпинний,
річка — символ України.
На зеленій на Десні
просто диво навесні.
І на Ворсклі у свічадо4
полтавчанки зорять5 радо.
України крайній пруг6
обмива Західний Буг.
1. – Бурхливо потече.
2. – Насипи із пустої породи біля шахти.
3. – Частина шляху.
4. – Дзеркало.
5. – Дивляться.
6. – Край чого-небудь.
Тема: оспівування багатьох річок, що течуть Україною.
Головна думка: уславлення краси рідної країни (заклик дізнаватися про красу природи рідної країни).
Художні засоби.
Епітети: «кожен смілий та проворний», «тихе плесо», «чимдуж поспішає», «тихим Доном», «Дніпро невпинний», «зеленій на Десні», «зорять радо».
Уособлення: «води котить Тиса», «Дністер … плесо розпростер», «поспішає долом Уж», «місто Ужгород зростає», «мчить Донець», «Дніпро біжить», «пруг обмива Західний Буг».
Метафора: «Черемоші два іскряться», «шлях верстає гін за гоном, щоб з'єднатись з тихим Доном», «річка — символ України», «на Ворсклі у свічадо полтавчанки зорять».
Порівняння: «як волошки, голубий у Дністер впадає Стрий».
Антитеза (протиставлення): «Угорі орли літають, а внизу потоки грають», «один — Білий, другий — Чорний».
Риторичний оклик: «А над Ужем, кожен знає, місто Ужгород зростає!».
Кількість строф: сім.
Рими: літають – грають, тиша – Тиса, Чорний – проворний, Дністер – розпростер, голубий – Стрий, чимдуж – уж, знає – зростає, терикони – перепони, гоном – Доном, невпинний – України, Десні – навесні, свічадо – радо.