Загрузка...

ДИВУВАЛАСЬ ЗИМА

Дивувалась зима: чом це тають сніги, 

чом льоди скресли всі на широкій ріці?..

Дивувалась зима: як посміли над сніг 

проклюнутись квітки запахущі, дрібні?

 

І дунула на них вітром з уст ледяних, 

і пластом почала сніг метати на них.

Похилились квітки, посумніли, замклись1

шуря-буря пройшла, — вони знов піднялись.

 

І найдужче над тим дивувалась зима, 

що на цвіт той дрібний в неї сили нема.

 

1. Замклись – замкнулись, стулились.

Тема: поетична розповідь про заквітчане пробудження природи навесні попри люті намагання зими приборкати цвіт.

Головна думка: зло безсиле над добром (уславлення гармонії в природі).

 

Художні засоби.

Епітети: «широкій ріці», «квітки запахущі, дрібні», «уст ледяних», «цвіт… дрібний».

Уособлення: «дивувалась зима… дунула… з уст…, … почала метати», «квітки … посумніли».

Метафора: «проклюнутись квітки».

Риторичне запитання: «Дивувалась зима: чом це тають сніги, чом льоди скресли всі на широкій ріці?», «Дивувалась зима: як посміли над сніг проклюнутись квітки запахущі, дрібні?».

Повтори: «Дивувалась зима …».

Повтори (тавтологія): «шуря-буря».

Протиставлення (антитеза): «Похилились квітки, посумніли, замклись; шуря-буря пройшла, — вони знов піднялись».

 

Кількість строф: три.

Рими: сніги – сніг, ледяних – них, замклись – піднялись, зима – нема.

 

Образи: зима (зло), льоди (міць), квітки (добро), шуря-буря (випробування), цвіт (відродження). 

 

Загрузка...