Аналіз вірша Івана Франка «Дивувалась зима …» (тема, головна думка, художні засоби, рими, образи)

ДИВУВАЛАСЬ ЗИМА

Дивувалась зима:

чом це тають сніги,

чом льоди скресли всі

на широкій ріці?..

Дивувалась зима:

як посміли над сніг

проклюнутись квітки

запахущі, дрібні?

І дунула на них

вітром з уст ледяних¹,

і пластом почала

сніг метати на них.

Похилились квітки,

посумніли, замклись²;

шуря-буря пройшла, —

вони знов піднялись.

І найдужче над тим

дивувалась зима,

що на цвіт той дрібний

в неї сили нема.

_{1. Лекдяних — льодяних.}

_{2. Замклись – замкнулись, стулились.}

Тема: поетична розповідь про заквітчане пробудження природи навесні попри люті намагання зими приборкати цвіт.

Головна думка: «на цвіт той дрібний в неї сили нема».

Мета: уславлення гармонії в природі, де зло безсиле над добром.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: пейзажна.

Художні засоби

Епітети: «широкій ріці», «квітки запахущі, дрібні», «уст ледяних», «цвіт… дрібний».

Уособлення: «дивувалась зима… дунула… з уст…, … почала метати», «квітки … посумніли».

Метафора: «проклюнутись квітки».

Риторичне запитання: «Дивувалась зима: чом це тають сніги, чом льоди скресли всі на широкій ріці?», «Дивувалась зима: як посміли над сніг проклюнутись квітки запахущі, дрібні?».

Повтори: «Дивувалась зима …».

Повтори (тавтологія): «шуря-буря».

Протиставлення (антитеза): «Похилились квітки, посумніли, замклись1;

шуря-буря пройшла, — вони знов піднялись».

Інверсія: «Дивувалась зима: чом це тають сніги».

Кількість строф: п’ять.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: двостопний анапест.