ДРІМАЮТЬ СЕЛА …
Дрімають села. Ясно ще осіннє сонце сяє, та холодом осіннім вже в повітрі потягає. |
Темно-зеленії садки дрімають вже без плоду, і тихо гріються хатки, і верби гнуться в воду. |
Ще ліс не стогне тим важким осіннім, довгим тоном, і ще стрілою ластівка звиваєсь1 над загоном. |
1. Звивається – в'ється .
Тема вірша: оспівування краси природи на початку осені.
Головна думка: «Ще ліс не стогне тим важким осіннім, довгим тоном».
Мета: уславлення краси та гармонії в природі.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: пейзажна.
Художні засоби
Епітети: «холодом осіннім», «темно-зеленії садки», «важким, осіннім, довгим тоном».
Уособлення: «дрімають села», «садки дрімають», «тихо гріються хатки», «ліс не стогне».
Метафора: «стрілою ластівка звиваєсь», «холодом потягає».
Повтори: «дрімають …», «ще …».
Інверсія: «тихо гріються хатки».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний ямб.
ще |
ліс |
не |
сто |
гне |
тим |
важ |
ким |
о |
сі |
ннім |
дов |
гим |
то |
ном |
|
і |
ще |
стрі |
ло |
ю |
ла |
стів |
ка |
зви |
ва |
єсь |
над |
за |
го |
ном |
|
/U_/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/UU/
/U_/U_/U_/U
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: ще – вже, сяє – потягає, садки – хатки, плоду – воду, тоном – загоном.
Образи: дрімають села (спокій), сонце сяє (світло), холодом осіннім (зміни), без плоду (зібраний врожай), хатки (затишок), верби, важкий тон (сум), ластівка (прощання з літом).