НА АВТОБУСНІЙ ЗУПИНЦІ … 

На автобусній зупинці 

Зустріча бабусю внук. 

Із села везе гостинці, 

То нехай не трудить рук, 

Внучок зробить добрий вчинок: 

Він зустріне, привіта, 

Піднесе важку корзину, 

Бо така ж кругом сльота.. 

На зупинці все у русі: 

Із автобусів тісних 

Раз у раз якісь бабусі 

Вибираються на сніг. 

Внук глядів, як на спектаклі2, 

Поки ноги не поклякли. 

Налічив, немов на сміх, 

Сорок сім бабусь чужих. 

А своєї все нема. 

Намочився він дарма. 

Подивився на годинник 

І зітхає: — От діла, 

Був зробив би добрий вчинок, 

Та. бабуся підвела!

1. Сльота — хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом.

2. Спектакль — театральна вистава.

Тема: поетична розповідь про те, що добрий вчинок має робитися від щирого серця.

Головна думка: справжні добрі вчинки ідуть від щирого серця. 

Жанр: гумористичний вірш.

Художні засоби.

Епітети: добрий вчинок, автобусів тісних.

Уособлення: «все у русі».

Метафора: «не трудить рук», «бабусі вибираються на сніг». 

Порівняння: «Внук глядів, як на спектаклі», «Налічив, немов на сміх». 

Антитеза (протиставлення): «Сорок сім бабусь чужих. А своєї все нема…». 

Перелічення: «він зустріне, привіта, піднесе..».

Повтор (епіфора): «… добрий вчинок».

Кількість строф: три.

Рими: зупинці – гостинці, внук – рук, привіта – сльота, русі – бабусі, тісних – сніг, спектаклі – поклякли, сміх – чужих, нема – дарма, годинник – вчинок, діла – підвела.

Гумористичним віршем автор засуджує допомогу, яку роблять не від щирого серця, напоказ, корисливо. Такі вчинки не можна назвати добрими, вони фальшиві та нещирі. 

Композиційна будова вірша.

У першій строфі ми уявляємо хлопчика, котрий із радістю, незважаючи на  сльоту, йде зустрічати свою бабусю. У важкій корзині багато гостинців для внука. Їй,  звичайно, треба допомогти.

У другій строфі психологічно тонко автор показує уважному читачеві, як багато добрих справ можна зробити старшим людям: у тісному автобусі дати місце, допомогти вийти з транспорту, піднести корзину «чужої» бабусі.

Третя строфа розкриває думки, що охопили хлопця, коли бабуся не приїхала. Адже він дарма намочив ноги, витратив час, не зробив добрий вчинок. Кожен має змогу подивитися на себе зі сторони та зрозуміти суть доброго вчинку.