ЗВЕРНЕННЯ

До вас, мої рідні, звертаюся я — 

найменший у нашій сім'ї, 

стоїть на узліссі ялинка моя — 

не зрубайте її!

На озері плаває пташка моя — 

не убийте її!

Яскріє на небі зірка моя — 

не згасіть її!

Світ-казку будує мрія моя — 

не спиняйте!

Тема: поетичний монолог-звернення ліричного героя берегти природу.

Головна думка: заклик берегти природу.

Художні засоби.

Уособлення: «Світ-казку будує мрія».

Метафора: «яскріє … зірка».

Повтори (анафора): «не …»

Повтори (епіфора): «… моя», «… її!».

Кількість строф: одна (десятивірш).

Рими: я – моя, сім'ї – її. 

На мою думку, ліричний герой цієї лаконічної поезії – це звичайна дитина з безтурботного дитинства, коли для неї росте кожне дерево, співає кожна пташка, світить кожна зірка, а попереду довга життєва дорога. І своїм маленьким добрим серцем вона розуміє, що тільки тоді, коли люди берегтимуть природу, у неї буде майбутнє.