ЗВЕРНЕННЯ
До вас, мої рідні, звертаюся я —
найменший у нашій сім'ї,
стоїть на узліссі ялинка моя —
не зрубайте її!
На озері плаває пташка моя —
не убийте її!
Яскріє на небі зірка моя —
не згасіть її!
Світ-казку будує мрія моя —
не спиняйте!
Тема: поетичний монолог-звернення ліричного героя берегти природу.
Головна думка: заклик берегти природу.
Художні засоби.
Уособлення: «Світ-казку будує мрія».
Метафора: «яскріє … зірка».
Повтори (анафора): «не …»
Повтори (епіфора): «… моя», «… її!».
Кількість строф: одна (десятивірш).
Рими: я – моя, сім'ї – її.
На мою думку, ліричний герой цієї лаконічної поезії – це звичайна дитина з безтурботного дитинства, коли для неї росте кожне дерево, співає кожна пташка, світить кожна зірка, а попереду довга життєва дорога. І своїм маленьким добрим серцем вона розуміє, що тільки тоді, коли люди берегтимуть природу, у неї буде майбутнє.