Загрузка...

ВЕСНА

До мого вікна 

Підійшла весна, 

Розтопилася на шибці 

Квітка льодяна.

 

Крізь прозоре скло 

Сонечко зайшло 

І поклало теплу руку 

На моє чоло.

 

Видалось мені, 

Що лежу я в сні, 

Що співає мені мати 

Золоті пісні.

 

Що мене торка 

Ніжна і легка, 

Наче те весняне сонце, 

Мамина рука.

Тема: поетичне порівняння весни – пори пробудження та тепла для природи з материнською турботою до дитини.

Головна думка: оспівування гармонії в природі (оспівування весни – пори пробудження природи). 

 

Художні засоби.

Епітети: теплу руку, золоті пісні, ніжна рука, весняне сонце.

Уособлення: «підійшла весна», «сонечко зайшло і поклало … руку».

Метафора: «на шибці квітка льодяна».

Порівняння: «ніжна і легка, наче те весняне сонце, мамина рука».

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Що …».

Зменшуваний суфікс (пестливе слово): «сонечко».

 

Кількість строф: чотири.

Рими: вікна – весна – льодяна, скло – зайшло – чоло, мені – сні – пісні, торка – легка – рука.

 

Композиційна будова.

У перших двох строфах описаний прихід весни. На зміну холодній зимі прийшла тепла весна. На шибках топить льодяні квіти, щоб заквітчати землю живими первоцвітами. Тепле лагідне сонячне проміння зігріє усіх та кожного. 

У двох наступних строфах бачимо почуття, що пробудила весна в ліричному героєві: це і незабутня мамина золота пісня, і одвічне тепло материнської турботи.

  

Загрузка...