Тема: хвилююча розповідь про незвичайну зустріч Старого Учителя зі своїм першим учнем, уже сивим Остапом.

Головна думка: уславлення самовідданої праці вчителя.

 

Композиційна будова.

Зачин: «Під гіллястою липою сидів Старий Учитель …».

Основна частина: «До вчителя підійшов сивий …».

Кінцівка: «А тепер, мої любі учні …».

 

План.

1. Старий Учитель записує учнів.

2. Підійшов сивий дідусь.

3. Розмова Старого учителя з першим учнем.

4. «Для чого людині треба вчитись?».

 

Цитатна характеристика Старого Учителя.

Учитель за професією

«Під гіллястою липою сидів Старий Учитель, записував до школи дітей»

Уважний, небайдужий

«Учитель пильно по­дивився на дідуся, заплющився на мить і знову глянув йому в вічі»

Хороша пам'ять

«Шістдесят років тому під цією липою він записував його до школи»

Привітний, сердечний

«Старий Учитель і його перший школяр обнялися і поцілувалися»

Схвильований, радісний, задумливий

«Старий Учитель заплакав».

«Задумливий, схвильований, з тремтячими сльозинками в очах, він довго сидів мовчки, дивився на маленького Остапа»

Мудрий, наставник, порадник

«А тепер, мої любі учні, — промовив Старий Учитель рівним, тільки трохи схвильованим голосом, — хто ж мені скаже, для чого людині треба вчитися?»

 

Учитель з дітей, що прийшли на цей світ, творить учнів, яким гостинно відкриті двері в незвичайну країну шкільних знань. Нескінченна в благородному коловороті професія: підуть випускники дальшою дорогою життя, а вчителя уже чекають нові учні.