Тема: розповідь про восьмирічну сироту Козету, котра змушена важко працювати на свою хазяйку пані Тенардьє.
Головна думка: діти повинні мати щасливе дитинство (засудження жорстокого поводження з дітьми).
Композиція.
Зав’язка: восьмирічна сирота Козета йде в ліс по воду.
Розвиток дії: погода погіршується, у криницю падає монетка, перелякана дівчинка з непосильною ношею вертається до хазяйки.
Кульмінація: чиясь рука схопила відро.
Розв'язка: незнайомий подорожній допоміг дівчинці, по дорозі детально розпитував про життя Козети.
***
Зачин: «Од узлісся до криниці було сім чи вісім хвилин ходи …».
Основна частина: «То був природний водозбір …».
Кінцівка: «Вони дійшли до околиці …».
План.
1. Знайома дорога до криниці.
2. Природний водозбір з джерелом.
3. Монета потонула у воді криниці.
4. Дівчинці бракує сили.
5. Стеляться зловісні хмари.
6. Дівчинка перелякана.
7. Козета несе відро з водою.
8. Відро раптово полегшало.
9. Розмова з незнайомим по дорозі.
10. Чоловік похмурий від почутого.
11. Біля дому хазяйки.
Головні персонажі: Козета.
Другорядні персонажі: незнайомий перехожий, хазяйка пані Тенардье, хазяйчині дочки Поніна і Зельма.
Цитатна характеристика Козети.
Восьмирічна дівчинка |
«— А скільки тобі років, мала? — Вісім, пане». |
Сирота |
«В інших вона є. А в мене — ні. Мабуть, у мене ніколи не було матері». |
Втомлена |
«Тільки тепер Козета зауважила, що їй бракує сили» |
Служниця в своєї хазяйки |
«Це — моя хазяйка, — відповіла дівчинка. — Вона тримає корчму». «— Хіба в пані Тенардьє нема служниць? — знову спитав чоловік. — Ні, пане. — І ти сама? — Так, пане». |
Перелякана |
«Гілки здавалися довгими руками з пазурами, що намагаються вхопити здобич». «Дівчинка дрижала». «Її знову пройняв непоборний страх». «Тенардьє навіювала Козеті такий жах, що дівчинка не наважилася втікати без відра». |
Кмітлива, винахідлива, намагається знайти вихід зі складної ситуації |
«Бракує слів, щоб описати той дивний трепет, який проймав її морозом аж до серця. І Козета заходилася рахувати вголос: раз, два, три, чотири — і так до десяти. А тоді спочатку. Це підбадьорило її». «Дівчинка передихнула, знову взяла відро й пішла далі, але цього разу пройшла трохи більше» |
Непосильно працює |
«Козета ступила кілька кроків, але відро було повне, важке, і їй довелося поставити його на землю». «А я працюю… увесь день». |
Важке життя сироти, терпляча |
«Важке відро відтягало її худенькі руки, вони дубіли, а залізна дужка морозила мокрі пальчики. Іноді вона мусила зупинятись, і щоразу вода з повного відра хлюпала на голі змерзлі ноги дівчинки». «А хто ж такої пори послав тебе в ліс по воду?» |
Відважна |
«Козета знала дорогу, бо багато разів ходила нею вдень. Вона не дивилася ні праворуч, ні ліворуч, боячись вгледіти щось у гіллі дерев або в кущах» |
Довірлива, не очікує допомоги від інших |
«Подеколи зводила очі й дивилася на нього з якоюсь особливою впевненістю й невимовним довір'ям». «коли хазяйка побачить, що ви мені помагали його нести, вона поб'є мене». |
Позбавлена багатьох іграшок |
«У мене є тільки маленька олов'яна шабелька. Отакенька. Дитина показала мізинчика». |
Слухняна, не перечить хазяйці |
«Іноді, впоравшись, я теж граюся, коли мені дозволяють». |
Цитатна характеристика незнайомця.
Сильний |
«Раптом вона відчула, що відро полегшало. Чиясь, здалось їй — величезна, рука схопила його за дужку і підняла вгору» |
Милосердний, співчутливий |
«Не мовивши ні слова, він узяв відро». «А хто ж такої пори послав тебе в ліс по воду? — питав він далі» |
Привітний |
«Тобі важко нести, дитино моя?» |
Зацікавлений, небайдужий |
«Як тебе звуть? — спитав» |
Засмучений від почутого |
«Чоловік уже не розпитував її, а похмуро мовчав» |
Цитатна характеристика пані Тенардьє.
Жорстока до сироти |
«Тенардьє навіювала Козеті такий жах». «Коли хазяйка побачить, що ви мені помагали його нести, вона поб'є мене» |
Використовує працю дівчинки, корислива |
«Це — моя хазяйка, — відповіла дівчинка. — Вона тримає корчму» |
Несправедлива |
«Доньки моєї хазяйки … граються…Іноді, впоравшись, я теж граюся, коли мені дозволяють» |
Скупа, жадібна |
«Хіба в пані Тенардьє нема служниць? — знову спитав чоловік» |
Цитатна характеристика дочок хазяйки Поніни та Зельми.
Дочки корчмарки |
Панночки Тенардьє. Доньки моєї хазяйки. |
Безтурботні, щасливі |
«Вони граються» |
Мають багато дорогих іграшок |
«В них є гарні ляльки, всякі іграшки, навіть визолочені» |
Жадібні, черстві, байдужі |
«Поніна і Зельма не хочуть, щоб я бавилась їхніми ляльками». |
Міркування про враження від прочитаного.
На мою думку, уривок вражає несправедливо поганим ставленням до дівчинки-сироти. По-перше, вона цілими днями непосильно працювала. По-друге, не мала гарних ляльок, як інші дівчатка. По-третє, могла бути покарана за щиру допомогу незнайомого подорожнього.