Тема: розповідь про те, як дівчинка-рукодільниця та хлопчик-музика повернули для свого народу слова-квіти феї Мови.

Головна думка: бережіть слова-квіти, шануйте Мову як найбільший, найкоштовніший скарб.

 

Композиція.

Експозиція: на землі жило заможне і працьовите плем’я.

Зав’язка: народ образив фею Мову та втратив дар промовляти слова.

Розвиток дії: хлопчик, котрий чудово грав на сопілці, вирішив допомогти онімілому племені, дівчинка, котра створювала прекрасні вишиванки, теж пішла з ним до феї Мови, дівчинка вишила прохання, хлопчик захотів порозумітися музикою сопілки.

Кульмінація: діти знаходять фею Мову.

Розв'язка: фея без слів зрозуміла прохання дітей, квіти-слова принесла онімілому народові, вдихнувши аромат плем'я знову отримало дар мови, який став для них найбільшим та найкоштовнішим скарбом.

***

Зачин: «Цю казку розповідала в дитинстві мені бабуся …».

Основна частина: «Багато років тому цей народ образив добру фею-Мову».

Кінцівка: «Із низько схиленими головами, з пошаною зустрічало плем'я Мову…».

 

Ознаки казки.

Казковий зачин: «Колись, дуже давно …».

Слова-повтори: «Чи довго шукали фею діти, чи ні…».

Казкові персонажі: фея Мова.

Чарівна річ: слова-квіти.

Магічні перетворення: «вдихнули люди аромат чарівних квітів... і заговорили, заспівали».

Добро перемагає зло (діти зуміли повернути мову своєму племені).

 

Прислів’я: «одна голова — добре, а дві — краще».

Метафори: «добрим серцем», «чарівна мелодія», «радості не було меж», «заспівали від щастя».

Порівняння: «великими, як небо, очима», «шанують Мову як найбільший, найкоштовніший скарб».

 

План.

1. Працьовите плем’я, що не розмовляє.

2. Народ образив фею Мову.

3. Помилки не виправиш.

4. Дівчинка-рукодільниця та хлопчик-музика.

5. Переживання дітей.

5. Треба відшукати фею Мову.

6. Мова усе зрозуміла без слів.

7. Слова-квіти – найкоштовніший скарб. 

 

Цитатна характеристика плем’я.

Працьовите, хазяйновите, дбайливе

«Ці люди дружно працювали, вирощували врожаї, рибалили, полювали, розводили худобу»

Сильне, красиве, могутнє, вправне, велике

«Було це сильне, красиве і могутнє плем'я».

Заможне

«Заможно жили вони».

Оніміле, без емоцій, безрадісне

«Зовсім не могли розмовляти, співати пісень, не могли сваритися, вимовити слів радості та любові, тому їхніх облич рідко торкалась усмішка».

«Тяжко горює їхній народ без мови».

«Не могли висловити думок і почуттів»

Визнає свої помилки

«Із низько схиленими головами, з пошаною зустрічало плем'я Мову».

«Відтоді бережуть вони слова-квіти, шанують Мову як найбільший, найкоштовніший скарб».

Щасливе

«Радості не було меж».

«Вдихнули люди аромат чарівних квітів... і заговорили, заспівали від щастя».

 

Цитатна характеристика дітей.

Опис дітей

«У тому племені жили по-сусідству дівчинка з довгою косою, добрим серцем і великими, як небо, очима та хлопчик, який чудово грав на сопілці».

Обдаровані, талановиті, працьовиті

«Хлопчик часто заходив до сусідів, щоб подивитися на прекрасні вишиванки дівчинки, а вона заслуховувалася його грою».

«Діти показали свої дари».

Співчутливі

«Бачачи, як тяжко горює їхній народ без мови, діти теж переживали, бо не могли висловити думок і почуттів».

Рішучі, відважні

«Хлопчик надумав відшукати Мову, попросити у неї вибачення за свій народ і повернути втрачені слова-квіти».

«Дівчинка вирішила піти з ним, бо одна голова — добре, а дві — краще»

Винахідливі

«Дівчинка вишила їхнє прохання на рушникові, він вийшов  прекрасним, а хлопчик спробував домовитися через гру на сопілці».

Терпеливі, наполегливі

«Чи довго шукали фею діти, чи ні, того ніхто не знає».

 

Цитатна характеристика феї Мови. 

Добра

«Багато років тому цей народ образив добру фею-Мову».

Зневажена народом

«Вона, гірко зітхнувши, назавжди пішла від них, забравши із собою слова-квіти».

Розуміє та цінує прекрасне

«Побачивши рукоділля дівчинки, почувши гру хлопчика, Мова все зрозуміла без слів».

Незлопам’ятна, уміє пробачати

«Взяла цілі оберемки своїх чарівних, запашних, різнокольорових слів і пішла за дітьми, понесла Мову людям».

 

Казка вчить бережно ставитись до мови, наприклад, не засмічувати поганими словами, збагачувати мовлення народними перлинами: крилатими висловами,  прислів’ями тощо.

Казковий народ теж зрозумів, що мова – найкоштовніший скарб, адже з нею життя стає цікавішим, змістовнішим, різноманітнішим, насиченим різними емоціями.