Тема: розповідь про те, як дівчинка-рукодільниця та хлопчик-музика повернули для свого народу слова-квіти феї Мови.
Головна думка: бережіть слова-квіти, шануйте Мову як найбільший, найкоштовніший скарб.
Композиція.
Експозиція: на землі жило заможне і працьовите плем’я.
Зав’язка: народ образив фею Мову та втратив дар промовляти слова.
Розвиток дії: хлопчик, котрий чудово грав на сопілці, вирішив допомогти онімілому племені, дівчинка, котра створювала прекрасні вишиванки, теж пішла з ним до феї Мови, дівчинка вишила прохання, хлопчик захотів порозумітися музикою сопілки.
Кульмінація: діти знаходять фею Мову.
Розв'язка: фея без слів зрозуміла прохання дітей, квіти-слова принесла онімілому народові, вдихнувши аромат плем'я знову отримало дар мови, який став для них найбільшим та найкоштовнішим скарбом.
***
Зачин: «Цю казку розповідала в дитинстві мені бабуся …».
Основна частина: «Багато років тому цей народ образив добру фею-Мову».
Кінцівка: «Із низько схиленими головами, з пошаною зустрічало плем'я Мову…».
Ознаки казки.
Казковий зачин: «Колись, дуже давно …».
Слова-повтори: «Чи довго шукали фею діти, чи ні…».
Казкові персонажі: фея Мова.
Чарівна річ: слова-квіти.
Магічні перетворення: «вдихнули люди аромат чарівних квітів... і заговорили, заспівали».
Добро перемагає зло (діти зуміли повернути мову своєму племені).
Прислів’я: «одна голова — добре, а дві — краще».
Метафори: «добрим серцем», «чарівна мелодія», «радості не було меж», «заспівали від щастя».
Порівняння: «великими, як небо, очима», «шанують Мову як найбільший, найкоштовніший скарб».
План.
1. Працьовите плем’я, що не розмовляє.
2. Народ образив фею Мову.
3. Помилки не виправиш.
4. Дівчинка-рукодільниця та хлопчик-музика.
5. Переживання дітей.
5. Треба відшукати фею Мову.
6. Мова усе зрозуміла без слів.
7. Слова-квіти – найкоштовніший скарб.
Цитатна характеристика плем’я.
|
Працьовите, хазяйновите, дбайливе |
«Ці люди дружно працювали, вирощували врожаї, рибалили, полювали, розводили худобу» |
|
Сильне, красиве, могутнє, вправне, велике |
«Було це сильне, красиве і могутнє плем'я». |
|
Заможне |
«Заможно жили вони». |
|
Оніміле, без емоцій, безрадісне |
«Зовсім не могли розмовляти, співати пісень, не могли сваритися, вимовити слів радості та любові, тому їхніх облич рідко торкалась усмішка». «Тяжко горює їхній народ без мови». «Не могли висловити думок і почуттів» |
|
Визнає свої помилки |
«Із низько схиленими головами, з пошаною зустрічало плем'я Мову». «Відтоді бережуть вони слова-квіти, шанують Мову як найбільший, найкоштовніший скарб». |
|
Щасливе |
«Радості не було меж». «Вдихнули люди аромат чарівних квітів... і заговорили, заспівали від щастя». |
Цитатна характеристика дітей.
|
Опис дітей |
«У тому племені жили по-сусідству дівчинка з довгою косою, добрим серцем і великими, як небо, очима та хлопчик, який чудово грав на сопілці». |
|
Обдаровані, талановиті, працьовиті |
«Хлопчик часто заходив до сусідів, щоб подивитися на прекрасні вишиванки дівчинки, а вона заслуховувалася його грою». «Діти показали свої дари». |
|
Співчутливі |
«Бачачи, як тяжко горює їхній народ без мови, діти теж переживали, бо не могли висловити думок і почуттів». |
|
Рішучі, відважні |
«Хлопчик надумав відшукати Мову, попросити у неї вибачення за свій народ і повернути втрачені слова-квіти». «Дівчинка вирішила піти з ним, бо одна голова — добре, а дві — краще» |
|
Винахідливі |
«Дівчинка вишила їхнє прохання на рушникові, він вийшов прекрасним, а хлопчик спробував домовитися через гру на сопілці». |
|
Терпеливі, наполегливі |
«Чи довго шукали фею діти, чи ні, того ніхто не знає». |
Цитатна характеристика феї Мови.
|
Добра |
«Багато років тому цей народ образив добру фею-Мову». |
|
Зневажена народом |
«Вона, гірко зітхнувши, назавжди пішла від них, забравши із собою слова-квіти». |
|
Розуміє та цінує прекрасне |
«Побачивши рукоділля дівчинки, почувши гру хлопчика, Мова все зрозуміла без слів». |
|
Незлопам’ятна, уміє пробачати |
«Взяла цілі оберемки своїх чарівних, запашних, різнокольорових слів і пішла за дітьми, понесла Мову людям». |
Казка вчить бережно ставитись до мови, наприклад, не засмічувати поганими словами, збагачувати мовлення народними перлинами: крилатими висловами, прислів’ями тощо.
Казковий народ теж зрозумів, що мова – найкоштовніший скарб, адже з нею життя стає цікавішим, змістовнішим, різноманітнішим, насиченим різними емоціями.