РІДНА МОВА

Спитай себе, дитино, хто ти є, 

І в серці обізветься рідна мова; 

І в голосі яснім ім'я твоє 

Просяє, наче зірка світанкова. 

З родинного гнізда, немов пташа, 

Ти полетиш, де світу далечизна, 

Та в рідній мові буде вся душа 

І вся твоя дорога, вся Вітчизна. 

У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова¹. 

Моря перелетиш і не впадеш, 

Допоки буде в серці рідна мова.

1. Полова — відходи при обмолочуванні й очищуванні зерна хлібних злаків, льону та деяких інших культур, що використовують переважно як корм для тварин.

Тема: поетичне звернення ліричного героя до дитини про значення рідної мови у її житті.

Головна думка: «в рідній мові буде вся душа і вся твоя дорога, вся Вітчизна» («Не згубишся, як на вітрах полова. Допоки буде в серці рідна мова», заклик не цуратися рідної мови).

Художні засоби.

Епітети: рідна мова, голосі яснім, зірка світанкова, родинного гнізда.

Метафора: «в серці обізветься рідна мова», «в рідній мові буде вся душа і вся твоя дорога, вся Вітчизна», «допоки буде в серці рідна мова».

Порівняння: «ім'я твоє просяє, наче зірка світанкова», «немов пташа, ти полетиш», «не згубишся, як на вітрах полова».

Перебільшення (гіпербола): «у просторах, яким немає меж».

Повтори (анафора): «І в …».

Кількість строф: три.

Рими: є – твоє, мова – світанкова, пташа – душа, далечизна – Вітчизна, меж – впадеш, полова – мова.

Дмитро Павличко – гідний син своєї Батьківщини, а його короткий вірш звучить палким закликом плекати рідну мову.