Історичне минуле нашого народу. "Повість минулих літ". План.

^{Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь}

^{І були три брати: одному ім'я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею, а Хорив на третій горі, від нього вона прозвалася Хоривицею. І збудували вони місто в ім'я старшого брата свого і нарекли його Київ. Був круг міста ліс та бір великий, і ловився там всякий звір, і були мужі мудрі і тямущі. А називалися вони полянами, від них поляни і донині в Києві.}

^{Дехто, не знаючи, каже, що Кий був перевізником коло Києва, мовляв, був перевіз з того боку Дніпра; тим-то й говорили: «На перевіз на Київ». Але якби Кий був перевізником, то не ходив би він до Царгорода. А Кий князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями.}

^{Коли ж він повертався, Кий, то прийшов на Дунай, полюбив одне місце, і поставив там невеликий городок, і хотів було сісти в ньому своїм родом, та не дали йому навколишні племена: так і донині називають придунайці те городище — Києвець. Кий же, повернувшись у своє місто Київ, тут і помер. І брати його, Щек і Хорив, і сестра їхня Либідь тут же померли.}

План

1. Три брати.

2. Місто Київ.

3. Поляни та їхній рід.

5. Князь Кий.

6. Звичаї та закони.

1. Три брати будують місто.

2. Походження полян.

4. Місто Київ.

5. Ким був Кий.

6. Нове місто Київець.

^{Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава.}

^{В літо 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, почав він збирати багато хоробрих воїнів. У походах він ходив легко, мов пардус, і багато воював. Не возив він за собою в походах ні воза, ні казанів, не варив м'яса, а тонко нарізавши конину, або звірину, або воловину, підсмажував на вогні і так їв. Не мав він і шатра, а спав, підстилаючи у голови пітник із сідлом, і такими ж були і всі його воїни. А коли князь виступав походом, то посилав у інші землі із словами: «Іду на ви».}

^{В літо 971. Узяв місто мечем і послав до греків із словами:}

^{— Іду на ви і хочу взяти вашу столицю...}

^{І сказали греки:}

^{— Ми не здужаємо вистояти проти вас. Візьми з нас данину на себе і на дружину свою, тільки скажи, скільки вас, і ми дамо на кожного.}

^{Так говорили греки, підлещуючись до руських, як те вміли вони робити. І сказав їм Святослав:}

^{— Нас двадцять тисяч, — і надбавив десять тисяч, бо було руських усього десять тисяч.}

^{І виставили греки проти Святослава сто тисяч війська і не дали данини. І рушив Святослав на греків, а греки вийшли на руських. Коли ж руські побачили їх — вельми злякалися такої безлічі воїнів. І сказав тоді Святослав:}

^{— Нам нема куди відступати; хочемо чи не хочемо — треба битися. Так не посоромимо землі Руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертві не знають ганьби. Якщо ж побіжимо — сором нам буде. Тож не побіжимо, а станемо твердо, а я піду попереду вас. Якщо моя голова ляже, то про свої потурбуйтеся самі.}

^{І відповіли воїни:}

^{— Де твоя голова ляже, там і свої голови складемо.}

^{І вийшли полками руські, і була січа велика, і переміг Святослав, і побігли греки.}

^{Тоді пішов Святослав до столиці, воюючи і розбиваючи міста, які стоять і донині безлюдні... Дійшов Святослав до Царгорода. І дали йому данину. Він же взяв і на убитих, кажучи: «Візьме за убитого його рід».}

^{І повернувся Святослав на Дунай у Переяславець з великими дарами і великою славою.}

^{В літо 972, коли настала весна, поплив Святослав через пороги. І напав на нього Куря, князь печенізький. Убили Святослава, узяли його і зробили чашу із черепа, обкувавши його, і пили з черепа печеніги.}

План

1. Угода з греками.

2. Слова Святослава.

3. Мир.

4. Дари греків.

5. Повернення додому.

6. Непослух Святослава.

7. Важке зимування.

8. Напад печенігів.

9. Вбивство князя.

1. "Іду на ви".

2. Промова Святослава до війська.