Максим Рильський "Дощ" Аналіз вірша

ДОЩ

Благодатний, довгожданий,

Дивним сяйвом осіянний,'

Золотий вечірній гість

Впав бадьоро, свіжо, дзвінко

На закурені будинки

Зголоднілих передмість.

Відкривай гарячі груди,

Мати-земле! Дощ остудить,

Оживить і запліднить,—

І пшеницею, й ячменем,

Буйним повівом зеленим

Білі села звеселить.

Тема твору: зображення значення благодатного дощу для природи, як винагорода людям за працю.

Ідея твору: оспівування краси та гармонії в природі.

Основна думка: любування красою та гармонією у природі; барви, свіжість та врожай несе благодатний дощ.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш

Тематика: пейзажна лірика.

Художні засоби.

Епітети: «благодатний, довгожданий, сяйвом осіянний, золотий гість», «впав бадьоро, свіжо», «закурені будинки», «зголоднілих передмість», «гарячі груди», «буйним посівом», «білі села».

Метафора: «відкривай гарячі груди».

Персоніфікація: «дощ оживить і запліднить,… села звеселить».

Оклики: Мати земле!

Перелічення: «впав бадьоро, свіжо, дзвінко», «дощ остудить, оживить і запліднить».

Кількість строф – дві.

Вид строфи: шестивірш (секстет).

Віршований розмір: двостопний пеон: двостопний - у рядку повних дві стопи, закономірність – два ненаголошений склади чергуються з наголошеним і ненаголошеним (UU_U).

Бла | го |дат |ний, | дов|го |жда |ний,

Див |ним | сяй|вом | о |сі |я |нний,

Зо |ло | тий| ве |чір |ній | гість

Впав | ба |дьо |ро, | сві |жо, | дзвін |ко

На | за |ку |ре |ні | бу |дин |ки

Зго |лод |ні |лих | пе |ред |мість.

Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).

UU_U / UU_U/

UU_U / UU_

UU_U / UU_U/

UU_U / UU_

Рими: довгожданий – осіянний, гість – передмість, дзвінко – будинки, груди – остудить, запліднить – звеселить, ячменем – зеленим.