ЛЮБИ ПРИРОДУ НЕ ЯК СИМВОЛ...
Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.
Вона — не тільки тема вірша
Або картини, —
В ній є висоти незміримі
Й святі глибини.
У неї є душа могуча,
Порив є в неї,
Що більший над усі пориви
Душі твоєї.
Вона — це мати.
Будь же сином,
А не естетом,
І станеш ти не папіряним, —
Живим поетом!
Тема твору: справжній поет черпає натхнення від природи.
Ідея твору: заклик любити красу природи, поетичне слово.
Основна думка: справжній поет повинен відчувати те, про що пише.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш
Тематика: патріотична лірика.
Художні засоби.
Епітети: «висоти незміримі», «святі глибини», «душа могуча», «не папіряним, живим поетом».
Персоніфікація: «вона — це мати», «у неї є душа» (про природу).
Метафора: «станеш ти … живим поетом».
Оклики: «І станеш ти не папіряним,— живим поетом!».
Порівняння: «люби природу не як символ».
Повтори (анафора): «Люби...».
Інверсія: «В ній є висоти незміримі», «У неї є душа могуча».
Антитеза (протиставлення): «... висоти... й ... глибини», «... не для себе, ... для неї».
Кількість строф – чотири.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршований розмір: тристопний ямб: тристопний - у рядку повних три стопи, закономірність – ненаголошений склад чергується з наголошеним (U_).
| Лю | би | при | ро | ду | не | як | сим | вол |
| Ду | ші | сво | є | ї, | ||||
| Лю | би | при | ро | ду | не | для | се | бе, |
| Лю | би | для | не | ї. |
Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).
U_/UU/U_/U_/U
U_/U_/U
U_/UU/U_/U_/U
U_/U_/U
Рими: своєї – неї, картини – глибини, неї – твоєї, естетом – поетом.
Римування: АБВБ - перерване.
Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.
Зорові образи: картина, природа.
Будь уважним до слова.
Естет — поціновувач мистецтв.
Папіряний — тут: той, що є на папері.