ЛЮБИ ПРИРОДУ НЕ ЯК СИМВОЛ...
Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.
Вона — не тільки тема вірша
Або картини, —
В ній є висоти незміримі
Й святі глибини.
У неї є душа могуча,
Порив є в неї,
Що більший над усі пориви
Душі твоєї.
Вона — це мати.
Будь же сином,
А не естетом,
І станеш ти не папіряним, —
Живим поетом!
Тема твору: справжній поет черпає натхнення від природи.
Ідея твору: заклик любити красу природи, поетичне слово.
Основна думка: справжній поет повинен відчувати те, про що пише.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш
Тематика: патріотична лірика.
Художні засоби.
Епітети: «висоти незміримі», «святі глибини», «душа могуча», «не папіряним, живим поетом».
Метафора: «станеш ти … живим поетом».
Оклики: «І станеш ти не папіряним,— живим поетом!»
Порівняння: природа не як символ.
Кількість строф – чотири.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршований розмір: тристопний ямб: тристопний - у рядку повних три стопи, закономірність – ненаголошений склад чергується з наголошеним (U_).
Лю|би| при |ро |ду| не| як | сим|вол
Ду |ші| сво |є |ї,
Лю|би| при |ро |ду| не| для| се |бе,
Лю|би| для | не |ї.
Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).
U_ /U U /U _/ U _/ U
U _/ U _/ U
U_ /U U /U _/ U _/ U
U _/ U _/ U
Рими: своєї – неї, картини – глибини, неї – твоєї, естетом – поетом.
Римування: АБВБ - перерване.
Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.
Зорові образи: картина, природа.
Будь уважним до слова.
Естет — поціновувач мистецтв.
Папіряний — тут: той, що є на папері.