ЛЮБИ ПРИРОДУ НЕ ЯК СИМВОЛ...

Люби природу не як символ 

Душі своєї,

Люби природу не для себе, 

Люби для неї.

 

Вона — не тільки тема вірша 

Або картини, — 

В ній є висоти незміримі 

Й святі глибини.

 

У неї є душа могуча, 

Порив є в неї, 

Що більший над усі пориви 

Душі твоєї.

 

Вона — це мати. 

Будь же сином, 

А не естетом,

І станеш ти не папіряним, — 

Живим поетом!

 

Тема твору: справжній поет черпає натхнення від природи.

Ідея твору:  заклик любити красу природи, поетичне слово.

Основна думка: справжній поет повинен відчувати те, про що пише. 

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш

Тематика: патріотична лірика.

 

Художні засоби.

Епітети: «висоти незміримі», «святі глибини», «душа могуча», «не папіряним, живим поетом». 

Метафора: «станеш ти … живим поетом».

Оклики: «І станеш ти не папіряним,— живим поетом!»

Порівняння: природа не як символ.

 

Кількість строф – чотири.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

 

Віршований розмір: тристопний ямб: тристопний  - у рядку повних три стопи,  закономірність – ненаголошений склад чергується з наголошеним (U_). 

Лю|би| при  |ро |ду| не| як   | сим|вол 

Ду |ші| сво |є   |ї,

Лю|би| при |ро  |ду| не| для| се   |бе, 

Лю|би| для | не |ї.

Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).

U_ /U U /U _/ U _/ U 

U _/ U _/ U 

U_ /U U /U _/ U _/ U 

U _/ U _/ U 

 

Рими:  своєї – неї, картини – глибини, неї – твоєї, естетом – поетом.

 

Римування: АБВБ - перерване. 

Люби природу не як символ 

Душі своєї,

Люби природу не для себе, 

Люби для неї.

 

Зорові образи: картина, природа. 

 

Будь уважним до слова.

Естет — поціновувач мистецтв. 

Папіряний — тут: той, що є на папері.