Микола Вінграновський "Сама собою річка ця тече..." Аналіз вірша

САМА СОБОЮ РІЧКА ЦЯ ТЕЧЕ...

Сама собою річка ця тече,

Маленька річечка, вузенька, як долоня.

Ця річечка Дніпра тихенька синя доня,

Маленька донечка без імені іще.

Вона тече в городі в нас під кленом,

І наша хата пахне їй борщем.

Цвіте над нею небо здоровенно

Солодкими хмаринами з дощем.

Ця річечка тече для клена і для мене,

Її й тоді я бачу, коли сплю.

Я річечку оцю в городі в нас під кленом

Як тата й маму і як мед люблю.

1970

Тема твору: зображення річки – символу «малої батьківщини».

Ідея твору: оспівування краси «малої батьківщини».

Основна думка: любіть свою «малу батьківщину».

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш

Тематика: пейзажна лірика.

Художні засоби.

Епітети: «синя доня», «солодкими хмаринами», «маленька річечка».

Метафора: «хата пахне борщем», «цвіте здоровенно», «річечка доня», «цвіте…небо».

Пестливі слова: річечка, вузенька, тихенька, маленька, донечка.

Порівняння: «...річечка, вузенька, як долоня», «Я річечку…, як тата й маму і як мед люблю».

Кількість строф – три.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршований розмір: чотиристопний ямб: чотиристопний - у рядку повних чотири стопи, закономірність – ненаголошений склад чергується з наголошеним (U_).

Во |на | те |че| в го|ро |ді| в нас| під | кле |ном,

І | на |ша | ха|та | пах|не| їй |бор |щем.

Цві |те | над| не|ю |не |бо| здо |ро |ве |нно

Со |лод|ки |ми | хма|ри |на|ми | з до|щем.

Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).

UU /U_ /U_/ U_ /U_/U

UU /UU /U_/ U_ /U_/

U_ /U_ /U_/ UU/ U_/U

U_ /UU /U_/ UU /U_/

Рими: тече – іще, долоня – доня, кленом – здоровенно, борщем – дощем, мене – кленом, сплю – люблю.

Римування:

АББА - кільцеве