ХИМЕРНИЙ, МАЛЕНЬКИЙ
|
Химерний, маленький,
Бокастий,товстенький
Коханчик удавсь;
У тісто прибрався,
Чимсь смачним напхався,
В окропі купавсь.
На смак уродився,
Ще й маслом умився,
В макітрі скакав...
Недовго нажився,
У дірку скотився,
Круть-верть — та й пропав.
|
Хотів був догнати —
Шкода шкандибати:
Лови не лови!
А як його звати —
Лінуюсь сказати,
А нуте лиш ви!
«То ж, діду коханий,
Вареник гречаний!»
Кричить дітвора.
Чому не вгадати!
Не бігать шукати
Такого добра.
|
Жанр: загадка.
Тема: розповідь про смачний вареник.
Ідея: захоплення умінням гарно готувати.
Мета: смачно приготуєш – смачно поїси.
Художні засоби.
Епітети: «химерний, маленький, бокастий, товстенький коханчик», «діду коханий».
Персоніфікація: «вареник у тісто прибрався,.. смачним напхався,,,в окропі купавсь, … на смак уродився, ще й маслом умився, в макітрі скакав».
Риторичні оклики: «Лови не лови!», «Чому не вгадати!».
Звертання: «То ж, діду коханий».
Пестливі слова: маленький, товстенький.
ЩО ЗА ПТИЦЯ?
Між людьми, як пташка, в'ється,
У людей і їсть, і п'є;
Ходить старець, просить, гнеться,
А у неї всюди є.
Жанр: загадка-акровірш.
Тема: зображення легкого життя мухи.
Ідея: засудження лінощів, надоїдливості.
Мета: не треба бути мухою: гарно жити за рахунок іншого.
Художні засоби.
Порівняння: «як пташка, в'ється».
Перелічення: «і їсть, і п'є», «ходить..., просить, гнеться»
ХТО ВОНА?
Лиха зима сховається,
А сонечко прогляне,
Сніжок води злякається,
Тихенько тануть стане, -
І здалеку бистресенько
Вона до нас прибуде,
Кому-кому любесенько,
А діткам більше буде.
Жанр: загадка-акровірш.
Тема: розповідь про ластівку – пташку весни.
Ідея: заклик надіятися на краще.
Мета: у житті нема нічого постійного, прагнути до нового.
Художні засоби.
Епітети: лиха зима, тихенько тануть, бистресенько прибуде.
Песоніфікація: сніжок води злякається, зима сховається,сонечко прогляне.
Пестливі слова: тихенько, бистресенько, любесенько.
Повтори (тавтологія): кому-кому.
Антитеза (протиставлення): зима сховається, а сонечко прогляне
ХТО РОЗМОВЛЯЄ?
«Ой я бідна удовиця, —
Стала хникать жалібниця, —
Он калина, — їй не так!
Кажуть, пісні їй складають,
А про мене забувають,
І ніхто ніде ніяк!..»
«Стій лиш! Слава не брехуха, —
Обізвалась джеркотуха,
Розбирає, що і як!
От я славі догодила,
Кашку діточкам варила,
А тобі не вдасться так».
Жанр: загадка-акровірш.
Тема: розмова осоки з сорокою про славу та пошану.
Ідея: засудження хвалькуватості, прагнення до незаслуженої слави.
Мета: славу і пошану треба заслужити.
Художні засоби.
Епітети: бідна удовиця.
Метафора: славі догодила.
Пестливі слова: діточкам, кашку.
Оклики: Он калина, — їй не так! Стій лиш! Слава…розбирає, що і як!
ХТО СЕСТРА І БРАТ?
«Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась?
Рано до схід сонечка росою вмивалась,
Є у мене листячко, пахучії квіти,
Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти?
Краще в полі нашому над мене немає,
Аж до моря славонька про мене літає,
Із моєї сипанки смачна страва буде,
Поливку і маслечко дадуть добрі люде!»
«Рівна, сестро милая, нам доля з тобою, —
Обізвався братичок десь за бороною. —
Скрізь по людях склалася і про мене слава,
Он і в полі, вітрику, кипить моя страва».
Жанр: загадка-акровірш.
Тема: розмова гречки з просом про свою значимість.
Ідея: засудження хвалькуватості, заклик приносити користь та хвалити добрі вчинки інших.
Мета: бачити добрі вчинки інших людей та не забувати хвалити за них.
Художні засоби.
Епітети: пахучії квіти, гарно вбралась, смачна страва, добрі люде, сестро милая.
Пестливі слова: вітрику, сонечка, листячко, славонька, маслечко, братичок.
Метафори: «Рано до схід сонечка росою вмивалась», «Аж до моря славонька про мене літає», «…по людях склалася і про мене слава», «Он і в полі, вітрику, кипить моя страва».
Риторичне запитання: «Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти?»
Оклики: «Поливку і маслечко дадуть добрі люде!»
Звертання: вітрику, сестро милая.