...

ХИМЕРНИЙ, МАЛЕНЬКИЙ

Химерний, маленький, 

Бокастий,товстенький 

Коханчик удавсь; 

У тісто прибрався, 

Чимсь смачним напхався, 

В окропі купавсь. 

На смак уродився, 

Ще й маслом умився, 

В макітрі скакав... 

Недовго нажився, 

У дірку скотився, 

Круть-верть — та й пропав.

Хотів був догнати — 

Шкода шкандибати: 

Лови не лови! 

А як його звати — 

Лінуюсь сказати, 

А нуте лиш ви! 

«То ж, діду коханий, 

Вареник гречаний!» 

Кричить дітвора. 

Чому не вгадати! 

Не бігать шукати 

Такого добра.

Жанр: загадка.

Тема: розповідь про смачний вареник.

Ідея: захоплення умінням гарно готувати.

Мета: смачно приготуєш – смачно поїси.

Художні засоби.

Епітети: «химерний, маленький, бокастий, товстенький коханчик», «діду коханий».

Персоніфікація: «вареник у тісто прибрався,.. смачним напхався,,,в окропі купавсь, … на смак уродився, ще й маслом умився, в макітрі скакав».

Риторичні оклики: «Лови не лови!», «Чому не вгадати!».

Звертання:  «То ж, діду коханий».

Пестливі слова: маленький, товстенький коханчик.  

 

 

ЩО ЗА ПТИЦЯ?

Між людьми, як пташка, в'ється, 

У людей і їсть, і п'є; 

Ходить старець, просить, гнеться, 

А у неї всюди є.

Жанр: загадка-акровірш.

Тема: зображення легкого життя мухи.

Ідея: засудження лінощів, надоїдливості.

Мета: не треба бути мухою: гарно жити за рахунок іншого.

Художні засоби.

Порівняння: «як пташка, в'ється».

 

 

ХТО ВОНА?

Лиха зима сховається, 

А сонечко прогляне, 

Сніжок води злякається, 

Тихенько тануть стане, - 

І здалеку бистресенько 

Вона до нас прибуде, 

Кому-кому любесенько, 

А діткам більше буде.

Жанр: загадка-акровірш.

Тема: розповідь про ластівку – пташку весни.

Ідея: заклик надіятися на краще.

Мета: у житті нема нічого постійного, прагнути до нового.

Художні засоби.

Епітети: лиха зима, тихенько тануть, бистресенько прибуде.

Метафора: сніжок води злякається, зима сховається.

Гіпербола: лиха зима.

 

 

ХТО РОЗМОВЛЯЄ?

«Ой я бідна удовиця, — 

Стала хникать жалібниця, — 

Он калина, — їй не так! 

Кажуть, пісні їй складають, 

А про мене забувають, 

І ніхто ніде ніяк!..» 

«Стій лиш! Слава не брехуха, — 

Обізвалась джеркотуха, 

Розбирає, що і як! 

От я славі догодила, 

Кашку діточкам варила, 

А тобі не вдасться так».

Жанр: загадка-акровірш.

Тема: розмова осоки з сорокою про славу та пошану.

Ідея: засудження хвалькуватості, прагнення до незаслуженої слави.

Мета: славу і пошану треба заслужити.

Художні засоби.

Епітети: бідна удовиця.

Пестливі слова: діточкам, кашку.

Оклики: Он калина, — їй не так! Стій лиш! Слава…розбирає, що і як! 

 

 

ХТО СЕСТРА І БРАТ?

«Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась? 

Рано до схід сонечка росою вмивалась, 

Є у мене листячко, пахучії квіти, 

Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти? 

Краще в полі нашому над мене немає, 

Аж до моря славонька про мене літає, 

Із моєї сипанки смачна страва буде, 

Поливку і маслечко дадуть добрі люде!» 

«Рівна, сестро милая, нам доля з тобою, — 

Обізвався братичок десь за бороною. — 

Скрізь по людях склалася і про мене слава, 

Он і в полі, вітрику, кипить моя страва».

Жанр: загадка-акровірш.

Тема: розмова гречки з просом про свою значимість.

Ідея: засудження хвалькуватості, заклик приносити користь та хвалити добрі вчинки інших.

Мета: бачити добрі вчинки інших людей та не забувати хвалити за них.

Художні засоби.

Епітети: пахучії квіти, гарно вбралась, смачна страва, добрі люде, сестро милая.

Пестливі слова: вітрику, сонечка, листячко, славонька, маслечко, братичок. 

Метафори: «Рано до схід сонечка росою вмивалась», «Аж до моря славонька про мене літає», «…по людях склалася і про мене слава», «Он і в полі, вітрику, кипить моя страва».

Риторичне запитання: «Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти?»

Оклики: «Поливку і маслечко дадуть добрі люде!» 

Звертання: вітрику, сестро милая.

 

...