Міні-твір на тему "Заповіт Ярослава Мудрого". 

     У 1019 році Ярослав Мудрий став великим князем Київської Русі. Йому вдалося надійно захистити від ворогів свої володіння та розбудувати рідну державу.

    Та дорога до трону була дуже важкою для Ярослава. Зведений брат Святополк підняв заколот проти батька, Володимира Великого. Убив Бориса, Гліба та Святослава - рідних братів князя. У тривалій запеклій боротьбі Ярослав переміг підступного Святополка.

     Напевно, тому своїм дітям далекоглядний правитель залишив такий заповіт:

Не сваріться, жийте в згоді: 

Тільки мир збере усе. 

   На жаль, нащадки не виконали просьби князя, тому довгим був шлях до незалежності нашої держави. Заповіт Ярослава Мудрого є актуальним і сьогодні. Непорозуміння, суперечки, розбрат приводять до народних страждань, нападу ворогів на державу. 

 

 

  Міні-твір на тему «Доба Ярослава Мудрого — розквіт України».

   Ярослав Мудрий зійшов на трон Київської Русі у 1019 р, коли "все зруйноване було". Період його правління став добою розквіту держави.

   Князь розумів, що війни приносять розруху, тому не хотів воювати. Спочатку Ярослав Мудрий надійно укріпив кордони. Після чого "звернув погляд на свій народ, свій край". При Софійському соборі була заснована перша в Київській Русі бібліотека. Побудовано багато величних церков та храмів, Золоті ворота. Ярослав Володимирович був високоосвіченою на той час людиною, любив читати, а народ назвав його мудрим. Князь видав кодекс законів «Руська правда». У монастирях давні літописці  створювали рукописні книги, займались перекладами на старослов'янську мову.

   Правління Ярослава Мудрого закономірно вважається добою розквіту України. Собор Святої Софії, Золоті ворота, Києво-Печерська обитель, оздоблені рукописні літописи, списки Руської правди, просвітництво. Цей перелік можна ще довго продовжувати. Україна отримала безцінну культурну спадщину від князя Ярослава.  

 

 

Міні-твір на тему «Стосунки Ярослава з іноземцями».

   Ярослав Мудрий був далекоглядним державним діячем.

  Князь установив дипломатичні відносини з багатьма сусідніми країнами. А з королівськими дворами Швеції, Норвегії та Франції навіть укріпив тісні родинні стосунки.  Сам Ярослав  спочатку був одружений з донькою шведського короля Інгердою. Дочка візантійського імператора Анна стала його другою дружиною. З правителями інших держав були одружені також дочки князя. Єлизавета Ярославна стала  дружиною норвезького короля Геральда Суворого, Анна Ярославна – французького короля Генріха I, Анастасія – угорського короля Андрія І.

  У Києві гостинно зустрічали послів іноземних держав. Розширювали торговельні зв'язки між сусідніми країнами. Налагодження контактів завжди служило свідченням далекоглядності на міжнародній арені.