Вислів дослідника фольклору Миколи Дмитренка: «Є скарби в морі, під землею, у шкатулці, скрині (золото, срібло, діаманти, персні, перли), а є скарби душі, розуму й серця: пісні, загадки, казки, прислів'я та приказки».

 

   На мою думку, жанри фольклору вчений правильно назвав скарбами. 

   По-перше, вони дуже давні та цінні, бо передані нащадкам спадок. Дають нам змогу дізнатися як думали наші пращури. По-друге, не дозволяють забути своє коріння, є національною гордістю, історичною основою культури в цілому. По-третє, пісні, загадки, казки, прислів'я та приказки ввібрали у себе мудрість поколінь. Знання спадщини робить нас добрими, духовно багатими. По-четверте, навчають нас, вирізняють кмітливістю. По-п’яте, не втрачають актуальності в сьогоденні. Прислів’я та приказки є доречними у різних ситуаціях, підкреслюють колорит мови, роблять розмову жвавішою та цікавою. 

   Знання фольклору робить нас духовно багатими.