Слова: «гаї шумлять», «дзвін гуде», «весело», «співаючи», «тихий шепіт», «горить-тремтить ріка, як музика».
На мою думку, поезія Павла Тичини напрочуд музикальна та мелодійна.
По-перше, автор словами влучно створює слухові образи: шелесту гаю, гудіння дзвону, пісенного співу, тихого шепоту. Відчувається звуковий супровід багатьох поетичних строф. По-друге, використовує багато повторів: милуюся, милуюся-дивуюся, над нивами, над нивами-приливами, співаючи, співаючи-кохаючи, як золото, мов золото-поколото. По-третє, у своєму вірші показує любов до пісні: «співаючи-кохаючи під тихий шепіт трав голублячий». По-четверте, вживає слово музика: «горить-тремтить ріка, як музика». По-п’яте, короткі римовані строфи хочеться співати. Георгій Майборода поклав їх на музику, створивши задушевну пісню.
Поезію Павла Тичини можна впевнено назвати музикальною та мелодійною.
Музикальність вірша включає використання звукопису, звуконаслідування, музичних образів, алітерації, асонансу, анафори, рефрену, словесних повторів, кільцеве римування, короткі строфи, образність слів тощо.