Поспішила Аля до свого сусіда Сашка. Довго розповідала йому про свою пригоду, пояснювала чому треба доробляти справи. Та хлопчик не повірив жодному слову дівчинки. Тільки глузливо усміхався.

   День добігав до кінця. Добре, що сьогодні не задавали домашнього завдання по математиці. Адже була контрольна робота і Сашкові знову повезло списати у Марічки. Сусідка по парті – дівчинка добра, вона не могла не допомогти. Її порада виконувати самому задачі, вже вкотре не вплинула на хлопця.

    Наступного дня після школи кинув Сашко портфель і гайда у двір кататися на санчатах. Короткий зимовий день наближався до завершення. Сашко сидів за столом. На столі лежав розкритий підручник з математики, зошит та ручка. Три задачі із книжки дивилися на хлопчика, а він замріяно дивився у вікно. І тут раптом побачив маленького карлика. Той видався йому знайомим. Ну звичайно, він був точнісіньким із розповіді Алі. Недочеревик люб’язно усміхався, стукав у кватирку, просив щоб хлопчик впустив його у середину, радісно потирав ру­ки і аж підскакував від задоволення.  

    Сашко миттєво взявся читати умову задачі. Із кожним вирішеним завданням лице карлика все смутнішало, воно ставало дедалі злим та роздратованим. Невже соту справу завершить Сашко? Адже карлик так довго чекав на майбутнього недоладянина, рахував його невиконані справи. Коли всі задачі були розв’язані, розчарований Недочеревик надягнув свій величезний зелений черевик і за мить зник за вікном.

   Тепер Сашко завжди виконуватиме завдання.

    

  • ік
    request bully класссссннооооо
    7 грудня 2014 11:06
  • marina
    love love winked winked супер! Молодцы! с домашкой помогли с домашкой!!!!!!!!
    12 грудня 2014 17:37
  • ууууу
    красавцы 12 балов мне поставили а ваш текст
    15 грудня 2014 18:36
  • назарова карина
    клас
    17 січня 2015 13:36
  • Сергій
    Дуже дякую це продовження дуже класне і оригінальне.
    17 грудня 2015 19:25