Аналіз чарівної народної казки «Яйце-райце» (тема, головна думка, композиція, проблемні питання, цитатна характеристика персонажів, ознаки казки, план)

Тема: повчальна розповідь про те, як маленьке зернятко стало причиною великої війни між царем-жайворонком та царицею-мишею, що привело до негараздів і тривалого пошуку гармонії в протистоянні добра та зла.

Головна думка: від зла усі негаразди, тільки добро дає гармонію.

Рід літератури: епос.

Жанр: казка.

Проблематика твору: духовні поривання та матеріальна залежність, великодушність та дріб’язковість, дотримання обіцянки та слова, добро і зло, довіра та підступність, родині стосунки, нагорода та покарання, мудрість та недолугість, гармонія та негаразди.

Будова твору

Зачин: «Колись була …»

Головна частина: «Цар на це діло не згодився … »

Кінцівка: «Тоді парубок згадав …»

Ознаки казки

Казковий зачин: «Колись була …»

Трикратні повтори: стрілець тричі цілився в орла при першій зустрічі, чоловік зарізав три худоби для орла, три роки орел жив у стрільця, тричі скидав орел стрільця, тричі просив стрілець яйце-райце у трьох родичів (дядька, брата, батька), змія дає синові стрільця три завдання, тричі виконує завдання замість парубка зміїна дочка, на третій раз хлопець мав золотого зайця, тричі батьки-змії доганяли парубка та зміїну дочку, під час втечі дівчина-змія та парубок тричі чарівно перетворювалися (пшениця і дід, монастир та чернець, окунь та річка), тричі голубка нагадувала голубу виконані дівчиною завдання.

Слова-повтори: голубчику-братику; літав, літав; ні ти мені, ні я тобі; летять та й летять, ні чутки, ні звістки, іде та йде; верне та верне; біжать та й біжать; от-от; ловила, ловила; так-таки; пила-пила; забув, забув;

Чарівні перетворення: зміїна дочка перетворюється на людину, зайця, пшеницю, монастир, рибу-окунь; парубок перекинувся на діда, ченця, річку; змія перетворилась на щуку.

Чарівна річ: голуби з тіста стали живими.

Магічні числа: сто років монастирю, третє літо, як пішов орел на війну.

Добро перемагає зло (парубок одружився з дівчиною, котра його рятувала).

Персонажі казки

Персонажі-тварини: цар птиця-жайворонок, цариця-миша, орел, дядько орла, брат орла, батько орла, змія, змій, зміїна дочка, золотий заєць.

Персонажі-люди: стрілець, син стрільця.

Цитатна характеристика царя птиці-жайворонка

Символ духовності (небесного)	«Була птиця-жайворонок царем»
Займає панівне становище	«Немає старших за них».
Працьовитий, прагне до гармонії на землі	«Посіяли на тому полі пшеницю»
Щирий, довірливий, прислухається до думки іншого	«Цар на це діло згодився»
Ображений, обманутий, обурений	«Тут цар-жайворонок збирає всіх птахів, щоб звоювати царицю-мишу»
Безсилий перед дріб’язковістю, хитрістю та підступністю	«І цариця перемогла царя»

Цитатна характеристика цариці-миші

Символ матеріальності (земного)	«Царицею — миша»
Займає панівне становище	«Немає старших за них».
Працьовита	«Посіяли на тому полі пшеницю».
Хитра	«Ну, я краще його перекушу».
Не дотримує слова, обіцянки, жадібна	«Миша тільки взяла зерно в зуби та в нору й побігла»
Войовнича	«Цариця скликає всіх звірів — і почали війну»
Підступна	«Увечері сіли всі спочивати ... цариця й нагадала їй, щоб вона (комашня) вночі полізла на дерева і за одну ніч повідкушувала птиці пір'я коло крил»
Криклива, нетерпляча	«На другий день, тільки-но розвиднілося, цариця кричить»
Дріб’язковість підточує духовність	«Ану, уставайте (комашня) воювати!» «І цариця перемогла царя»

Цитатна характеристика орла

Мудрий	«А орел бачить, що то лихо, сидить на дереві і не злітає»
Просить про допомогу	«А тоді орел так просить його»
Привітний, життєлюбний	«Не бий мене, голубчику, я тобі у великій пригоді стану!»
Сильний, спритний	«Як полетів, то літав так високо — аж під хмарою»
Вдячний	«Ну, спасибі тобі, чоловіче»
Навчає інших, вказуючи на їхні помилки	«Отак само і мені було, як ти на мене націлявся».
Справедливий	«Ну, тепер уже ніхто нікому не винний: ні ти мені, ні я тобі»
Дотримує обіцянку, вдячний	«Батьки так зраділи, що дали яйце-райце»

Цитатна характеристика орлового дядька та брата

Щирі на словах, а не на ділі	«Чи не чув ти там за нашого небожа? Бо вже трете літо, як пішов на війну, — та ні чутки, ні звістки»
Жадібні, байдужі	«Краще нам його ніколи не бачити, як віддати тобі яйце-райце»

Цитатна характеристика орлових батьків

Небайдужі	«Чи не бачив ти нашого сина?». «І навіщо ж воно тобі?»
Сумні, втратили надію	Бо вже як немає — четверте літо: десь пішов на війну, та, мабуть, убили його там»
Багаті	«Лучче ми тобі дамо багато грошей»
Люблячі батьки, щирі та щедрі	«Піди ж приводь, зараз тобі дамо!» «Дали яйце-райце»
Щасливі, радісні	«Тоді його батьки так зраділи»
Добрі порадники	«Тільки не розбивай ніде на дорозі, а як прийдеш додому, то зроби загороди великі, а тоді його і розіб'єш»

Цитатна характеристика змії

Уособлення зла, прагнення до панування над людьми	«Коли це йде до нього змія»
Шукає вигоду, корислива	«Що ти мені даси, чоловіче, як я тобі скот цей зажену в те яйце?»
Позбавляє майбутнього	«Даси те, що без тебе стало дома».
Вправна, могутня	«Ото вона йому гарненько загнала той скот у яйце, заліпила славно яйце і дала йому в руки»
Хитра, догадлива	«Та сама не побігла змія, а послала свого чоловіка»
Дає непосильні завдання, ставить перед вибором життя та смерті	«Зроби мені три справи та й підеш собі додому, а як не зробиш, то я тебе з'їм!»
Злопам’ятна, карає за непослух	«Коли це змія побачила, що то не заєць був, а її дочка, — давай доганяти, щоб її розірвати»
Жорстока	«Біжи вдруге за ними — і щоб розірвав!» «Чому ти не роздер того ченця й монастиря не розвалив, то ж вони!»
Переповнена злобою, ненаситна	«Ловила, ловила — так-таки не вловила та надумала всю воду з річки випити».
Зло несе загибель	«Стала пити: пила-пила, напилася багато та й лопнула»

Цитатна характеристика змія

Символізує руйнівну силу зла

«Змій біжить за ними: коли вони чують — аж стугонить земля...».

«Летить знову, аж земля реве»

Некмітливий, недогадливий

«Цю пшеницю вже пора косить, а їх учора не стало».

«Їх учора не стало, а цей монастир уже років сто, як роблено».

Його перемагають працею та релігією

«Чому ти того діда й ту пшеницю не розірвав?».

«Чому ти не роздер того ченця й монастиря не розвалив»

Та й повернувся назад

Цитатна характеристика зміїної дочки

Не піддається злу	«А там близько був мурований стовп, і в тому стовпі була зміїна дочка замурована». «Почали вони вдвох утікати».
Небайдужа, співчутлива до чужого горя	А дочка його питає: «Чого ти плачеш?»
Не позбавлена людяності	«Зміїна дочка стала знову людиною».
Хоче жити по-людськи	«Як візьмеш мене за жінку, то я тобі все зроблю так, як змія казала»
Допомагає в біді	«Лягай же тепер спати, а завтра рано понесеш змії паляницю»
Могутня, вправна, володіє силою природи, магією	«От пішла дочка змії до того лугу та як свисне: той луг тріщить, лущить — на тім місці ореться, пшениця сіється...— до світу спекла паляницю, дала йому». «А сама як свисне, то та гора розкопується, Дніпро туди йде, коло нього комори будуються... Тільки прийшла та збудила його, щоб він пшеницю видав купцям на байдаки з тих комор». «Ну, тепер більше ніде його не піймаєш, хіба я перекинуся зайцем»
Незалежна, вільна	«Тепер ми вже не біймося!»

Цитатна характеристика золотого зайця

Символізує багатство, матеріальні блага, збільшує прагнення до наживи	«Оце вже не жарти: хто його знає, як того золотого зайця зловити»
Вселяє почуття страху іншим	«Коли це вилазить з нори гадюка та й сичить»
Хитрий, лицемірний, видає себе за іншого, скритний	«Коли виходить така стара баба»
Лукавий, брехливий	«А вона каже, що тут його немає, то я її й відпустив»
Породжує самотність, байдужість, втрачається духовність	«Ну, тепер більше ніде його не піймаєш»

Цитатна характеристика чоловіка (стрільця)

Спостережливий, вправний	«Коли тут іде стрілець, бачить, що орел сидить на дереві, як націлиться на нього»
Вибір між добром і злом	«Стрілець ще намірився стріляти втретє». «Й що тут робити: чи зарізати, чи ні?»
Добрий, довірливий	«Стрілець повірив йому: поліз, зняв із деревії, та й несе його додому». «Той чоловік і випустив його з хати».
Щедрий, добросердечний	«Він зараз і зарізав йому одну корову». «Той чоловік послухав його та й зарізав (ще одну ялівку)».
Духовність перемагає матеріальність	«Більше пропало, нехай і це пропадає!» «Узяв та і зарізав йому бугая»
Розплачується за сумніви	«Тому чоловікові й не хотілося сідати на орла — ну, немає що робити, таки сів»
Не прагне до наживи, слухняний	«Я не хочу грошей, дайте мені яйце-райце»
Козацького роду	«Добрий козак усе по волі ходить»
Потурає своїм бажанням попри застереження	«Він іде та йде, та так схотілося пити йому...»
Необережний	«Тільки що став пити воду, та якось об цебрину й розбив те яйце-райце»
Спритний	«Гониться він за тим скотом, то що з того боку піджене, на другий розійдеться...»
Розгублений, у розпачі	«Кричить бідолаха — нічого сам не зробить!»
Погоджується на підступні умови	«Коли це йде до нього змія».
Зажурений, через свою обіцянку	«Ну, ото журяться вони з жінкою»
Не втрачає надію	«Нема що робити, журбою не поможеш! Якось треба жити»
Розбагатів	«Погородив він загороди великі, розбив те яйце, випустив скот і забагатів»
Втратив майбутнє	«Це ж я тебе, сину, віддав змії!».

Цитатна характеристика парубка (сина стрільця)

Безтурботний	«Це ви мене, тату, віддали змії. Ну, дарма, якось буде!»
Сміливий, розплачується за обіцянку батька, виконує волю батька, слухняний	«От він зараз і пішов до змії»
Зажурений, сумний, розпачливий	«Він пішов до ставка та й зажурився». «Він приходить сюди та й плаче». Він знов іде до того стовпа та й плаче. Він знов іде до того стовпа та й плаче
Поставлений перед вибором між життям та смертю, труднощами	«Зроби мені три справи та й підеш собі додому, а як не зробиш, то я тебе з'їм!»
Приймає допомогу	«Як же мені не плакати, коли змія загадала таке, що я ніколи його не зроблю, а вона сказала, щоб за одну ніч зробив»
Недогадливий, не прислухається до поради	«Лізла гадюка, а я побоявся її, щоб не вкусила, та й пустив». «А вона каже, що тут його немає, то я її й відпустив».
Закликаний до праведного життя, праці та релігії	«Я перекинуся пшеницею, а ти дідом, та будеш стерегти мене». «Стану я монастирем, таким старим, от-от розвалиться, а ти — ченцем».
Прихильний до своєї родини	Ото він прийшов у хату, з усіма поздоровкався та й думає собі: ♦Як же мені не поздоровкаться з дядьковою дитиною? Таж вони подумають щось погане про мене».
Не виконав прохання, забув про зроблене для нього добро	«Поцілував і дитину дядькову. Як поцілував, так і забув про ту дівку»
Недотримання слова, нехтування обіцянки	«Йому нарадили одну гарну дівку, щоб він її брав; він про ту й забув, що його врятувала від змії, з іншою заручився»
Навернення до добра, правильного життєвого вибору	«Тоді парубок згадав про ту дівку — про цю-таки саму, що голуби поробила, та ту покинув, а з цією оженився»
Щасливий, живе в гармонії	«І тепер живе добре»

Три завдання змії для сина стрільця

1) Щоб ти за одну піч отой луг викорчував, зорав, пшениці насіяв, зжав її, у скирти поскладав і щоб у ту ніч з тієї самої пшениці мені паляницю спік: поки я встану, щоб вона на столі лежала.

2) Щоб ти оту гору розкопав, і щоб туди Дніпро йшов, а коло того Дніпра побудуй комори: щоб байдаки туди приставали, щоб ти ту пшеницю продав на байдаки. Як устану рано, то щоб це все було готове!

3) Щоб ти цю ніч зловив золотого зайця й раненько щоб приніс мені в хату.

Протилежні пари: жайворонок – миша, орел – змія.

Складний план.

І. Маленьке зернятко – причина великої війни.

1. Цар птиця-жайворонок та цариця миша ділять врожай.

2. Війна між тваринами через зайве зернятко.

3. Цариця перемогла царя.

ІІ. Зустріч орла та стрільця.

1. Стрілець тричі цілиться в безкрилого орла.

2. Стрілець допомагає орлу.

3. «Ніхто нікому не винний».

4. Яйце-райце – подяка Орла за допомогу.

ІІІ. Зустріч стрільця зі змією.

5. Стрілець випадково розбиває яйце.

6. Змія заганяє скот в яйце.

7. Обіцянка стрільця.

ІV. Зміїна дочка допомагає синові стрільця.

8. Син стрільця змушений піти до змії.

9. Непосильні завдання для парубка.

10. Обіцянка парубка одружитися.

11. Допомога зміїної дочки.

12. Змій та змія женуться за втікачами.

13. Загибель змії.

V. Парубок одружується зі своєю рятівницею

14. Прохання зміїної дочки.

15. Син стрільця повертається додому.

16. Парубок нехтує проханням зміїної дочки.

17. Голуб та голубка нагадують про зміїну дочку.

18. Одруження сина стрільця зі своєю рятівницею.

Поміркувати, чому казка має назву «Яйце-райце».

Слово райце має коренем іменник рай.

На мою думку, яйце-райце – це гармонія, яку може заслужити тільки справжня Людина. Стрілець за допомогу орлові збагатів, син стрільця з допомогою зміїної дочки долає негаразди, щоб добре зажити.

Яйце-райце – це незвичайна винагорода, причому кожному своя.

ЗАВАНТАЖИТИ/СКАЧАТИ (Скачать) матеріал до уроку «Яйце-райце»

Читати і слухати казку «Яйце-райце»