Співаючи веснянок, дівчата водили танки.
Кривий танець – це народний танок, який супроводжувався співом.
КРИВИЙ ТАНЕЦЬ
А в кривого танця
Та не виведу кінця,
Треба його да виводити,
Кінця, ладу ізнаходити.
Треба ж його вести,
Як віночок плести;
Веду, веду та не виведу,
Плету, плету та не виплету.
Ой вінку ж мій, вінку,
Хрещатий барвінку,
Ой я ж тебе плела
Ще учора звечора,
Повісила тебе
На золотім кілочку,
На золотім кілочку,
На шовковім шнурочку.
Моя матінка ішла
Та той віночок зняла,
Та той віночок зняла
Та нелюбому дала.
Ой якби я була знала,
Була б його розірвала,
Була б його розірвала
Та й у грязь утоптала
Червоними чобітками,
Золотими та підківками.
Тема: зображення танцю - хороводу, мов плетіння вінка, що символізує зміни.
Ідея: уславлення цікавих традицій наших предків.
Епітети: хрещатий барвінку, на золотім кілочку, кривий танець, шовковім шнурочку, червоними чобітками, золотими підківками.
Порівняння: «треба його вести, як віночок плести».
Рефрен: «Та той віночок зняла», «На золотім кілочку», «Була б його розірвала».
Ніжно-зменшувальні слова: віночок, кілочку, шнурочку, чобітками, підківками.
КРИВИЙ ТАНЕЦЬ
А в кривого танця
Та не виведем кінця!
Треба його та й виводити,
Лад йому та й знаходити.
Ой вулиця та й широкая,
Чого трава невисокая?
Бо парубки та й і стоптали
Великими та й ножищами,
Великими та й ножищами,
Подертими постолищами!
Ой вулиця та й вузенькая,
Чого трава зелененькая?
Бо дівоньки та й істоптали
Маленькими ноженьками,
Маленькими ноженьками,
Червоними та чобітками,
Червоними та чобітками,
Золотими та підківками.
Тема: відображення весняного хороводного танцю.
Ідея: уславлення цікавих традиції наших предків.
Епітети: кривого танця, вулиця широкая, трава невисокая, подертими постоликами, великими ножищами, вулиця вузенькая, трава зелененькая, маленькими ноженьками, червоними чобітками, золотими підківками.
Рефрен: «Великими та й ножищами», «маленькими ноженьками», «червоними та чобітками».
Паралелізм: «Ой вулиця та й вузенькая, Чого трава зелененькая?», «Ой вулиця та й широкая, Чого трава невисокая..».
Контраст: «Бо парубки та й і стоптали Великими та й ножищами, Великими та й ножищами, Подертими постолищами!» - «Бо дівоньки та й істоптали Маленькими ноженьками, Маленькими ноженьками, Червоними та чобітками,
Червоними та чобітками, Золотими та підківками».
Ніжно-зменшувальні слова: ноженьками, чобітками, підківками.
Постійні епітети: трава зелененькая.
Риторичні вигуки: «А в кривого танця Та не виведем кінця!».
Риторичні запитання: «Чого трава невисокая?», «Чого трава зелененькая?».
КРИВИЙ ТАНЕЦЬ
А ми кривого танцю йдем, танцю йдем.
А ми йому кінця не найдем, не найдем.
А вода по камені, А вода по білому.
Стиха йде, стиха йде...
Ой кривого танцю та не виведем кінця.
Треба його та й виводити,
кінець йому та находити...
Ішли дівчата через двір, через двір.
На них хусточки як мак цвів, як мак цвів.