Аналіз колискових пісень.
ОЙ ТИ, КОТЕ, КОТОЧОК.
Ой ти, коте, коточок,
не ходи рано в садочок,
не полохай дівочок,
нехай зів'ють віночок
із рутоньки, із м'ятоньки,
з хрещатого барвіночку,
з запашного василечку.
Ой, спи, дитя, до обіда,
покіль мати з міста приїде
да принесе три квіточки:
ой первую зросливую,
а другую сонливую,
а третюю щасливую,
ой щоб спало, щастя знало,
ой щоб росло, не боліло,
на серденько не кволіло.
Сонки-дрімки в колисоньку,
добрий розум в головоньку,
а рісточки у кісточки,
здоров'ячко у сердечко,
а в роточок говорушки,
а в ніженьки ходусеньки,
а в рученьки ладусеньки.
Тема: пісенне присипання малої дитини з гарними побажаннями.
Ідея: уславлення любові матері до дитини та захоплення ліричністю та ніжністю колискових пісень.
Основна думка: для кожної матері її дитина є найцінніша.
Художні засоби.
Епітети: хрещатого барвіночку, запашного василечку, квіточку зросливую, сонливую, щасливую, добрий розум.
Порівняння: «як квіт, червоніло».
Повтори звукові: о-о-о, у-у-у.
Риторичне звертання: «Ой ти, коте, коточок…»
Звертання: «Ой, спи, дитя…»
Анафора: «Не …», «Ой щоб…», «А в ..»
Пестливі слова: коточок, садочок, дівочок, віночок, рутоньки, м'ятоньки, барвіночку, василечку, квіточки, серденько, колисоньку, головоньку, кісточки, здоров'ячко, сердечко, роточок, говорушки, ніженьки, ходусеньки, рученьки, ладусеньки.
Паралелізм: «Ой ти, коте, коточок, не ходи рано в садочок» - «Ой, спи, дитя, до обіда,
покіль мати з міста приїде».
ОЙ НУ, ЛЮЛІ, ДИТЯ, СПАТЬ!
Ой ну, люлі, дитя, спать!
Пішла мати жито жать
Та й вижала три квітки:
Що первую сонливу,
А другую дрімливу,
А третюю щасливу.
Ой щоб воно спало,
Щастя-долю мало
І добрую годину
На малую дитину.
Ой щоб воно спало
І спати хотіло,
І спати хотіло,
Як квіт, червоніло.
Тема: ліричне присипання дитини з добрими побажаннями.
Ідея: уславлення материнської любові та захоплення ліричністю та ніжністю колискових пісень.
Основна думка: гарна доля дитини – заповітне бажання для матері.
Художні засоби.
Епітети: квітку сонливу, дрімливу, щасливу, добрую годину.
Порівняння: «як квіт, червоніло».
Повтори звукові: и-и-и, у-у-у.
Вигуки: «Ой ну, люлі…»
Анафора: «А…», «І…».
Рефрен: «І спати хотіло».