Аналіз колискових пісень.

ОЙ ТИ, КОТЕ, КОТОЧОК.

Ой ти, коте, коточок, 

не ходи рано в садочок, 

не полохай дівочок, 

нехай зів'ють віночок 

із рутоньки, із м'ятоньки, 

з хрещатого барвіночку, 

з запашного василечку. 

Ой, спи, дитя, до обіда, 

покіль мати з міста приїде 

да принесе три квіточки: 

ой первую зросливую, 

а другую сонливую,

а третюю щасливую, 

ой щоб спало, щастя знало, 

ой щоб росло, не боліло, 

на серденько не кволіло. 

Сонки-дрімки в колисоньку, 

добрий розум в головоньку, 

а рісточки у кісточки, 

здоров'ячко у сердечко, 

а в роточок говорушки, 

а в ніженьки ходусеньки, 

а в рученьки ладусеньки.

Тема: пісенне присипання малої дитини з гарними побажаннями.

Ідея: уславлення любові матері до дитини та захоплення ліричністю та ніжністю колискових пісень.

Основна думка: для кожної матері її дитина є найцінніша.

Художні засоби.

Епітети: хрещатого барвіночку, запашного василечку, квіточку зросливую, сонливую, щасливую, добрий розум.

Порівняння: «як квіт, червоніло».

Повтори звукові: о-о-о, у-у-у.

Риторичне звертання: «Ой ти, коте, коточок…»

Звертання: «Ой, спи, дитя…»

Анафора: «Не …», «Ой щоб…», «А в ..»

Пестливі слова: коточок, садочок, дівочок, віночок, рутоньки, м'ятоньки, барвіночку, василечку, квіточки, серденько, колисоньку, головоньку, кісточки, здоров'ячко, сердечко, роточок, говорушки, ніженьки, ходусеньки, рученьки, ладусеньки.

Паралелізм: «Ой ти, коте, коточок, не ходи рано в садочок» - «Ой, спи, дитя, до обіда, 

покіль мати з міста приїде».

 

ОЙ НУ, ЛЮЛІ, ДИТЯ, СПАТЬ!

Ой ну, люлі, дитя, спать! 

Пішла мати жито жать 

Та й вижала три квітки: 

Що первую сонливу, 

А другую дрімливу, 

А третюю щасливу.

Ой щоб воно спало, 

Щастя-долю мало 

І добрую годину 

На малую дитину.

Ой щоб воно спало 

І спати хотіло,

І спати хотіло, 

Як квіт, червоніло. 

Тема: ліричне присипання дитини з добрими побажаннями.

Ідея: уславлення материнської любові та захоплення ліричністю та ніжністю колискових пісень.

Основна думка: гарна доля дитини – заповітне бажання для матері.

Художні засоби.

Епітети: квітку сонливу, дрімливу, щасливу, добрую годину.

Порівняння: «як квіт, червоніло».

Повтори звукові: и-и-и, у-у-у.

Вигуки: «Ой ну, люлі…»

Анафора: «А…», «І…».

Рефрен: «І спати хотіло».