Боязливий, виходив із дому полохливо озираючись.

«Я обережно визирнув із-за рогу будинку й одразу ж відсахнувся: біля мого під'їзду стояв Кактус»

Не дуже злякався темряви прірви. Стало соромно за втечу від Кактуса. З легкістю дає обіцянки.

«І ще було дивно, що я зовсім не злякався»

«Звісно, тоді я й уявити не міг. які неймовірні наслідки матиме ця моя необачна згода!».

Набирається відважності.

«Але я щосили стиснув пальці в кулаки й рушив далі».

«Противний липкий страх, який пересліду­вав мене ось уже кілька місяців відтоді, як мене відлупцював Кактус, ку­дись зник».

Починає розуміти, що не можна порушувати клятви.

«Здається, я втрапив у якусь хитро розставлену пастку, і клятва, яку я дав членам Таємного Товариства Боягузів — ТТБ, зв'язала мене по руках і ногах»

Проявляє догадливість та кмітливість.

«Під час нашої панічної втечі я знайшов потайні двері й урятував себе та своїх нових друзів від переслідування снньомордих потвор».

Клим узяв відповідальність врятувати світ, тому використав усі засоби подолання страху.

«Вірус страху найперше вражає хоробрих. У них зовсім немає імунітету. А нам, тим, хто звик боятися, усе життя треба боротися зі своїм переляком. Тому в кожного боягуза є свої засоби подолання страху...»

Климу дуже повезло, бо синє створіння відволіклося на муху.

«Останньою перепоною на нашому шляху залишалося ваше Таємне Товариство… Ти покажеш секретну ла­бораторію»

Не сподіваючись на допомогу, почав діяти рішуче.

Напруживши всі м'язи, … нарешті я виповз за межі випаленого кола порепаної землі.

Спішить попередити друзів про наміри прибульців

«Мало не потрапивши під колеса автобуса, обминув свою школу й побіг до зна­йомого перехрестя. Туди, де кілька днів тому я так необачно наступив на металевий люк»

Сумлінно виконує завдання, покладені на нього.

«Клим прожогом гайнув до свого будинку, з дна квіткового горщика діста­ти ключ, відчинити ним жовтий автомобіль, мій «Запорожець» мав прихо­вані резерви, … за кілька секунд посеред мого двору лежав перевернутий екска­ватор»

Відчуває радість  перемоги, переборює страх

«З полегшенням відкинувся на спин­ку сидіння й на шаленій швидкості понісся в безвість — назустріч не­безпеці».

Усвідомлює, що треба узяти відповідальність за порятунок світу

«Я роззирнувся довкола — порадитися було ні з ким… Уся відповідальність за … порятунок світу, лягала на мене»

Клим починає відчувати смак пригод

«Ще секунду тому я був в українському селі, а те­пер мій автомобільчик стояв на вершечку височенної усипальниці фараонів».

Усвідомлення того, що потрібно діяти швидко й упевнено.

«Я знав, що коли затримаюся хоч на секунду, до мене допадуться блакитні жаби».

«Климе. а хіба ти не помітив: ти ж майже вилікувався від страху!».

Кмітливість Клима усім допомогла.

«Мені знадобилося лише кілька хвилин, щоб детально описати бенкет, який зафільмували Жук і Заєць, і розповісти про з'їдену муху, що подіяла на прибульця як снодійне … — урятовані!».

Він відчуває, що стає впевненим у багатьох ситуаціях

«Цього не може бути! — упевнено заперечив я й сам здивувався тому, що ми помінялися ролями — раніше хлопцям увесь час доводи­лося мене підбадьорювати».

«Я зазирнув у невелич­ке віконце — будка була порожня».

«Тут є чіткі інструкції, але виконати їх може лише Клим».