|
Боязливий, виходив із дому полохливо озираючись. |
«Я обережно визирнув із-за рогу будинку й одразу ж відсахнувся: біля мого під'їзду стояв Кактус» |
|
Не дуже злякався темряви прірви. Стало соромно за втечу від Кактуса. З легкістю дає обіцянки. |
«І ще було дивно, що я зовсім не злякався» «Звісно, тоді я й уявити не міг. які неймовірні наслідки матиме ця моя необачна згода!». |
|
Набирається відважності. |
«Але я щосили стиснув пальці в кулаки й рушив далі». «Противний липкий страх, який переслідував мене ось уже кілька місяців відтоді, як мене відлупцював Кактус, кудись зник». |
|
Починає розуміти, що не можна порушувати клятви. |
«Здається, я втрапив у якусь хитро розставлену пастку, і клятва, яку я дав членам Таємного Товариства Боягузів — ТТБ, зв'язала мене по руках і ногах» |
|
Проявляє догадливість та кмітливість. |
«Під час нашої панічної втечі я знайшов потайні двері й урятував себе та своїх нових друзів від переслідування снньомордих потвор». |
|
Клим узяв відповідальність врятувати світ, тому використав усі засоби подолання страху. |
«Вірус страху найперше вражає хоробрих. У них зовсім немає імунітету. А нам, тим, хто звик боятися, усе життя треба боротися зі своїм переляком. Тому в кожного боягуза є свої засоби подолання страху...» |
|
Климу дуже повезло, бо синє створіння відволіклося на муху. |
«Останньою перепоною на нашому шляху залишалося ваше Таємне Товариство… Ти покажеш секретну лабораторію» |
|
Не сподіваючись на допомогу, почав діяти рішуче. |
Напруживши всі м'язи, … нарешті я виповз за межі випаленого кола порепаної землі. |
|
Спішить попередити друзів про наміри прибульців |
«Мало не потрапивши під колеса автобуса, обминув свою школу й побіг до знайомого перехрестя. Туди, де кілька днів тому я так необачно наступив на металевий люк» |
|
Сумлінно виконує завдання, покладені на нього. |
«Клим прожогом гайнув до свого будинку, з дна квіткового горщика дістати ключ, відчинити ним жовтий автомобіль, мій «Запорожець» мав приховані резерви, … за кілька секунд посеред мого двору лежав перевернутий екскаватор» |
|
Відчуває радість перемоги, переборює страх |
«З полегшенням відкинувся на спинку сидіння й на шаленій швидкості понісся в безвість — назустріч небезпеці». |
|
Усвідомлює, що треба узяти відповідальність за порятунок світу |
«Я роззирнувся довкола — порадитися було ні з ким… Уся відповідальність за … порятунок світу, лягала на мене» |
|
Клим починає відчувати смак пригод |
«Ще секунду тому я був в українському селі, а тепер мій автомобільчик стояв на вершечку височенної усипальниці фараонів». |
|
Усвідомлення того, що потрібно діяти швидко й упевнено. |
«Я знав, що коли затримаюся хоч на секунду, до мене допадуться блакитні жаби». «Климе. а хіба ти не помітив: ти ж майже вилікувався від страху!». |
|
Кмітливість Клима усім допомогла. |
«Мені знадобилося лише кілька хвилин, щоб детально описати бенкет, який зафільмували Жук і Заєць, і розповісти про з'їдену муху, що подіяла на прибульця як снодійне … — урятовані!». |
|
Він відчуває, що стає впевненим у багатьох ситуаціях |
«Цього не може бути! — упевнено заперечив я й сам здивувався тому, що ми помінялися ролями — раніше хлопцям увесь час доводилося мене підбадьорювати». «Я зазирнув у невеличке віконце — будка була порожня». «Тут є чіткі інструкції, але виконати їх може лише Клим». |