Жаби – це невід'ємні організми  нашої природи. 

     Одні люди боязко їх уникали, для них «жаба, вискочила на дорогу перед  подорожнім, обіцяє невдачу». Інші зі захопленням спостерігали за ними. Саме для таких  «разом з жабою в будинок входить удача». Найбільш знаною погодною прикметою про жаб є така: «якщо жаби в болоті і річці сильно кумкають — на дощ». «Царівна жаба», «Жаба-мандрівниця», «Миша й жаба» та ще інші казки можна назвати, де ця тварина стала персонажем, а її поведінка спонукає до роздумів про добро і зло. «Кожна жаба своє болото хвалить» - дотепер цією приказкою засуджуємо хвалькуватість. Негарну чи недобру жінку, зажерливу чи безглузду людину часто називають жабою, яка душить чи дере іншого, або страшною як жаба. Про неглибокий рівень води з гумором говорять, що мовляв, як жабі по коліна.

   Український народ своїми спостереження за ознаками та поведінкою жаб образно схарактеризував людей у своїх приказках та прислів’ях, казках, фразеологізмах, піснях, також  навчив передбачати погоду в прикметах.