Жанр: народна чумацька пісня.

Тема: зображення важкого чумацького життя, трагічної долі чумака, який не повернувся додому з далекої поїздки. 

Ідея : виразити співчуття чумакам, важке життя яких привело до смерті.

Основна думка: співчуття нелегкій долі чумаків. 

Образи: криниченька, сива зозуленька, зелений байрак, чисте поле.

Художні засоби.

Сталі (постійні) епітети: чистім степу, сива зозуленька, сирої землі.

Епітети: сиві воли, сірі воли, зелена муравина, зеленому байраці.

Метафора: «Воли ... доріженьку чують».

Гіпербола: «Насипано та сирої землі, що не можу підняти».

Повтор (рефрен, приспів) : «З неї вода протікає», «Бо в Крим доріженьку чують», «В чистім степу при долині», «Та в неділеньку вранці», «Та все ….», «Хоч обидві подати».

Повтор (тавтологія): «Ой Бог знає, та Бог і відає», «Умер, умер чумаченько».

Ніжно-зменшувальні (пестливі) слова: криниченька, доріженьку, чумаченьки, неділеньку, зозуленька.

Звертання: «Ой, подай, чумаче, та подай, голубе …», «Ой рад би я, моя мила ..».

Паралелізм: «В степу колодязь, з неї вода протікає - ... Чумак сиві воли пасе, Але з колодязя напуває», «Ой у степу криниченька, З неї вода протікає.... Гей, там чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває».

Звуконаслідування: «ку - ку»

Кількість строф: шість.

Рими: протікає – напуває, п'ють – чують – ночують, долині – муравині, чумаченько – чумаченька, вранці – байраці, ку-ку – руку, подати – підняти.

Пісню можна умовно поділити на дві частини. У першій йдеться про мандрівне життя чумаків, «ночують у чистім степу», щоб прогодувати свої родини. У другій частині чумак помер у дорозі і поховали його в чужій стороні.

Сива зозуленька – туга родини за своїм годувальником.

Твір пронизаний сумним настроєм. 

ОЙ У СТЕПУ КРИНИЧЕНЬКА

Ой у степу криниченька, 

З неї вода протікає. (2) 

Гей, там чумак сиві воли пасе 

Та з криниці напуває.

Воли ревуть, води не п'ють, 

Бо в Крим доріженьку чують. (2) 

Ой Бог знає, та Бог і відає, 

Де чумаченьки ночують.

Ой ночують чумаченьки 

В чистім степу при долині, (2) 

Розпустили сірі воли пасти 

При зеленій муравині ^{(густа молода трава)}.

Умер, умер чумаченько 

Та в неділеньку вранці, (2) 

Поховали того чумаченька 

У зеленому байраці ^{(ліс у долині; порослий чагарником, лісом яр)}.

Ой прилетіла сива зозуленька,

Та все «ку-ку» та «ку-ку». (2)

— Ой подай, чумаче, та подай, голубе,

Та хоч правую руку!

— Ой рад би я, моя мила,

Хоч обидві подати: (2)

Насипано та сирої землі.

Що не можу підняти.