На околиці невідомого містечка у великому будинку жила одна маленька десятирічна дівчинка. Матір завжди догоджала своїй дитині, батько виконував усі забаганки доньки. І виросла дівчинка вередливою й розпещеною.
Там же проживали чотирилапі друзі: двоє гарненьких сіреньких кошенят. Вони жили в заможних господарів. Всього в кошенят було вдосталь, але бідолашні тварини не почували себе комфортно. Адже господарі ніколи по-справжньому не любили їх. Мама і дівчинка зроду не терпіли домашніх улюбленців. Ставились до них зверхньо. Тільки батька тішили кошенята, проте він завжди пропадав на роботі.
Пройшов деякий час. Одного разу мати дізналась, що домашні тваринки покуштували її щойно спеченого пирога. Вона розповіла усім про це. І дочка зі злістю вигнала чотириногих друзів із будинку.
Довго блукали бідолашні тваринки по місту, аж поки не побачила їх одна літня жінка із села, що розкинулось поруч. Ніжно пригорнувши до себе голодних кошенят, вона поспіхом попрямувала стежиною.
Здавалося що б могло статися. А тим часом у будинку колишніх господарів стало коїтися дещо жахливе. Батько, котрий єдиний приносив прибуток у родину, збанкротував. У хатині, як на зло, завелися гризуни. Вони сміливо нищили сімейні запаси. Родину спіткало скрутне становище. І тільки тоді дівчинка зрозуміла, що тварини можуть приносити багато користі і заслуговують на нашу любов.
Отож, любі читачі, бережіть своїх домашніх улюбленців, любіть їх і пам'ятайте, що вони брати наші менші.