"КРИЛА"

А й правда,

крилатим ґрунту не треба.

Землі немає,

То буде небо.

Немає поля,

То буде воля.

Немає пари,

То будуть хмари.

В цьому, напевно,

правда пташина...

А як же людина?

А що ж людина?

Живе на землі.

Сама не літає.

А крила має.

А крила має!

Вони, ті крила,

не з пуху-пір'я,

а з правди,

чесноти і довір'я.

У кого — з вірності

у коханні.

У кого — з вічного

поривання.

У кого — з щирості

до роботи.

У кого — з щедрості

на турботи.

У кого — з пісні,

або з надії,

або з поезії,

або з мрії.

Людина нібито не літає...

А крила має,

А крила має!

Жанр: поезія

Тема: розповідь про духовно багату людину.

Головна думка: "Людина нібито не літає...а крила має"

Ідея: уславлення духовних поривань людини.

Художні засоби.

Епітети: "вічного поривання".

Риторичні запитання: "А як же людина?", "А що ж людина?".

Риторичні оклики: "А крила має!"

Рефрен: А крила має.

        А крила має!

Анафора: "То буде ...", "У кого...", "або з ..."  

Порівняння: "крила, не з пуху-пір'я,а з правди, чесноти і довір'я" 

Антитеза: "Землі немає, то буде небо".

Заперечувальне порівняння: "Немає поля, то буде воля", "Немає пари, то  будуть хмари".

По-справжньому крилата особистість не ганяється за матеріальними благами ("землі нема, ... немає поля ... немає пари"). У неї багатий духовний світ ("крила з правди, чесноти і довір'я").