ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА

Мріють крилами з туману лебеді рожеві, 

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві (червоні).

Заглядає в шибку казка сивими очима, 

Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, 

Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, 

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні, 

Танцювали лебеді в хаті на стіні,

Лопотіли крилами і рожевим пір'ям, 

Лоскотали марево золотим сузір'ям.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, 

Виростуть з тобою приспані тривоги.

У хмільні смеркання мавки чорноброві 

Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

Будуть тебе кликать у сади зелені

Хлопців чорночубих диво-наречені.

Можеш вибирати друзів і дружину, 

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата, 

Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати 

Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі, 

Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листям затріпочуть, 

Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину, 

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

                    (Василь Симоненко).

(1960 - 1963) 

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш (колискова пісня).

Вид лірики: громадянська, інтимна.

Тема (мотив): відтворення побажань матері своїй дитині в колисковій пісні, материнської любові та турботи за долю дитини. 

Ідея: заклик матері для сина: батьківщина, як мати, - єдина.

Провідний мотив: "Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину".

Епітети: "лебеді рожеві", "зорі сургучеві", "сивими очима", "добра ласка", "тихі  зорі", "рожевим пір'ям", "золотим сузір'ям", "приспані тривоги", "білява хата", "диво-наречені".

Постійні епітети: "хлопців чорночубих", "мавки чорноброві".

Персоніфікація: "мріють крилами ... лебеді", "сиплють ночі ... зорі", "заглядає ...  казка сивими очима, ... ласка в неї за плечима", "біжи, досадо, не вертай до хати", "будуть мандрувати очі ... і ... хата.  

Метафора: "танцювали лебеді в хаті на стіні", "прийдуть ... верби і тополі. Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть", "Лоскотали марево золотим сузір'ям", " Темряву тривожили криками півні ", " Виростуть з тобою приспані тривоги ", "хмільні смеркання".

Порівняння: лебеді, як мрії.

Протиставлення: "Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати", " Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину".

Образ-символ: лебеді (материнство, вірність), верби та тополі (Україна, Батьківщина), мавки (незахищеність людського духу), казка (добро), зорі (присутність ангела-охоронця), вода лиманів (очищення, мінливості буття), мати (джерело духовності).

Віршовий розмір: семистопний хорей.

Мрі |ють | кри|ла|ми |з ту|ма|ну  |ле|бе|ді |ро|же|ві,| 

Сип|лють| но  |чі |у   |ли |ма |ни |зо|рі |сур|гу|че|ві |

—U |—U | —U | —U | —U | —U | —U |

—U | —U | —U | —U |—U | —U | —U |

Строфа: двовірш (дистих). 

Кількість строф: п'ятнадцять.

Римування: суміжне (аа).

Композиція: зображення казкового вечора — звертання матері до досади не приходити до хати, прохання до лебедів та зір прийти до сина — зображення тривожних криків півнів та химерного танцю лебедів на стіні — повчання матері для сина про життєвий вибір.